Балтика буквально заморозила експорт російської нафти – Bloomberg
Наймасштабніше за останні 15 років заледеніння Фінської затоки призвело до критичного зниження обсягів відвантаження російської сировини через ключові порти Балтійського моря.
За даними Bloomberg, рекордна товщина криги та гострий дефіцит танкерів льодового класу спричинили падіння експорту з порту Приморськ на третину порівняно з минулим роком. Ситуація ускладнюється тим, що значна частина «тіньового флоту» рф складається зі старих суден, не пристосованих до навігації у складних зимових умовах, що вже призвело до утворення величезних заторів у пунктах формування криголамних караванів.
Через надзвичайну ситуацію російська влада змушена в екстреному порядку перекидати атомний криголам «Сибір» та дизельний «Мурманськ» з Арктики, проте їхнє прибуття до Балтійського регіону очікується лише наприкінці лютого. Наразі судна в черзі на супровід змушені чекати по 5–7 днів, що призвело до накопичення в морі рекордних 140 мільйонів барелів нафти, які не можуть вчасно дістатися до покупців. Ця затримка змушує російських експортерів ще більше збільшувати знижки на нафту сорту Urals, щоб компенсувати ризики та логістичні витрати для індійських та китайських замовників.
З 1 березня 2026 року ситуація може стати ще критичнішою, оскільки порти Приморськ, Висоцьк та Усть-Луга планують запровадити повну заборону на захід суден без посиленого льодового корпусу. Такі обмеження стануть обов’язковими, якщо товщина льоду у Фінській затоці досягне позначки 30–50 сантиметрів, що за поточного прогнозу погоди є цілком імовірним. Одночасно з природними перешкодами на рф посилюється міжнародний тиск: 14 європейських країн уже виступили зі спільною заявою про посилення контролю за «тіньовим флотом», що додатково звужує можливості для маневрів російських нафтових компаній.
Нагадаємо, 9 лютого Сполучені Штати перехопили танкер Aquila II в Індійському океані через порушення санкційного режиму.
Уряд росії прогнозує зниження доходів від продажу нафти та газу протягом наступних трьох років. Це станеться через зниження цін на енергоносії та м'якший податковий режим для «Газпрому».
