Беатифікацію Петра Ороса на Закарпатті відклали через смерть Папи Римського

Кардинали на загальному зібранні у Ватикані вирішили тимчасово відкласти всі заплановані беатифікації, включно з урочистістю проголошення блаженним священника із Закарпаття Петра Ороса. 

Це рішення пов’язане зі смертю Папи Римського Франциска — відновлення церемоній залишили на розсуд майбутнього понтифіка. Про це повідомила пресслужба Святого Престолу, наголосивши, що всі беатифікації призупиняються до обрання нового глави католицької церкви.

Беатифікація мученика комуністичного режиму, священника Мукачівської греко-католицької єпархії отця Петра Ороса мала відбутися 3 травня 2025 року у селі Білки на Закарпатті. 

Ця подія мала стати першою в історії регіону беатифікацією, яку планували очолити високі представники церкви, зокрема кардинал Гжегож Рись, архієпископ та митрополит Лодзький з Польщі. Програму урочистостей вже було оприлюднено, а тисячі вірян готувалися до визначної події.

Петро Орос народився 14 липня 1917 року в угорському селі Бірі у сім’ї греко-католицького священника. Дитинство майбутнього мученика було непростим — у 1919 році він втратив батька, а у дев’ятирічному віці залишився сиротою, коли померла його мати. 

Після цього його виховували родичі-священники, а згодом він вступив до духовної семінарії. У 1942 році Петро Орос прийняв ієрейські свячення, а вже через два роки, за свідченням сучасників, був таємно висвячений на єпископа Теодором Ромжею, передбачаючи наступні переслідування церкви радянською владою.

Починаючи з 1946 року, отець Петро служив на парафії у селі Білки. Його принципова позиція та відмова перейти до російського православ’я викликали невдоволення радянських чиновників. 

Священнику заборонили душпастирську діяльність, але він продовжував підпільно служити вірянам разом із однодумцями — отцями Іваном Маргітичем, Іваном Романом та Іваном Ченгері. Переслідування не зламали його духу: попри арешти, погрози та постійний ризик, він залишався зі своєю паствою, підтримуючи людей у найважчі часи.

У 1953 році отця Петра заарештували й понад два тижні тримали у слідчому ізоляторі КДБ в Ужгороді. Влітку того ж року, після невдалої спроби затримання, він знову змушений був переховуватися. 

27 серпня 1953 року, після відправлення літургії та причастя вірян у селі Великі Ком’яти, отця Петра затримали й повели у напрямку села Заріччя. Біля хреста пролунали два постріли — священника вбили, а його тіло потайки поховали представники радянської влади. Лише через десятиліття останки мученика перепоховали у селі Білки.

Нагадаємо, Папа Римський Франциск, який нещодавно пішов із життя, залишився вірним своїй обітниці бідності до останнього дня.

Також ми вже повідомляли, що Папа Франциск ще три роки тому вирішив, де завершиться його «остання земна подорож».