З того часу як санкції Конгресу США зупинили будівництво газопроводу «Північний потік-2» пройшов рік. Протягом усього 2020 лобісти проекту намагалися знайти способи обійти американські санкції, але, з огляду на їх посилення, поки що безуспішно.
«Північний потік-2» все ще заморожений. Однак історія з цим трубопроводом, призначеним для прокачування російського газу в Європу в обхід України, не закінчена. Росіяни не залишають спроб завершити будівництво і в цьому з ними солідарна Німеччина.
«Газпром» і Берлін не здаються
28 листопада оператор Nord Stream 2 AG повідомив про відновлення будівельних робіт на ділянці «Північного потоку-2» біля берегів Німеччини. Там запевняють, що готові продовжити укладати труби по дну Балтійського моря вже з 5 грудня:
При цьому згідно з даними Marine Traffic, російське трубоукладальне судно «Академік Черський», яке повинно було б продовжувати морські роботи після виходу швейцарської Allseas, покинуло німецький порт Мукран. Тобто, за допомогою яких саме суден оператор збирається прокласти відсутні труби, невідомо.
Крім зусиль оператора, на завершенні будівництва наполягає місцева німецька влада. Зокрема, глава уряду Мекленбурга-Передньої Померанії Мануела Швезіг говорить про важливість фіналізації потоку і про переговори з оператором, як це реалізувати в обхід санкцій США.
Німецька газета Bild у свіжій колонці написала про те, що в даний момент місцевий уряд створює фонд по захисту екології і збирається зробити газопровід об'єктом захисту клімату:
«Влада федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія в Німеччині найближчим часом створить фонд із захисту клімату, діяльність якого дозволить обійти санкції США проти трубопроводу «Північний потік-2». Фонд буде заснований прем'єр-міністром регіонального уряду Мануелою Швезіг»
Екологічний фонд визначить трубопровід «важливим будівельним об'єктом для захисту навколишнього середовища в Мекленбург-Передній Померанії», говорить видання. На основі фонду буде створена компанія і підрядники «Північного потоку-2», щоб не потрапити під дію санкцій, надаватимуть свої послуги не оператору безпосередньо, а фонду.
«З технічної точки зору жодна компанія не буде взаємодіяти з «Північним потоком-2», не буде санкцій і російський держпроект все одно буде реалізований»
Втім, це не єдина спроба німців просунути будівництво. На федеральному рівні в Німеччині також не готові відмовитися від проекту. Канцлер Ангела Меркель неодноразово давала зрозуміти, що газопровід відповідає комерційним інтересам ФРН.
«Для Німеччини потік пропонує важливий енергетичний ресурс, так як країна поступово відмовляється від ядерної та вугільної енергетики. Для США це ризик, що Росія отримає важіль впливу на ключового союзника. Крім того, це втрата потенційного ринку для американського скрапленого природного газу»
Меркель не змінила своєї точки зору, навіть не дивлячись на отруєння спецслужбами Кремля російського опозиціонера Олексія Навального бойовою отрутою «Новачок», якого лікували в Німеччині. Саме після отруєння Навального всередині німецького естеблішменту почали посилюватися суперечності щодо потоку. Багато впливових політиків ФРН вважають правильним заморозити будівництво в якості санкцій на адресу Росії за її політичні злочини.
Тим часом, поки «Газпром», який володіє Nord Stream 2 AG, та європейці не здаються, США посилюють тиск на учасників трубопроводу.
Санкції США і перспективи зовнішньої політики Байдена
У західній пресі зустрічається точка зору, що Берлін розраховує на новообраного президента США Джо Байдена в питанні «Північного потоку-2»:
«Байден більше, ніж Трамп, готовий залишити рішення щодо «Північному потоку-2» європейцям, з якими він хоче поліпшити відносини. На відміну від Трампа, Байден щиро зацікавлений у контролі озброєнь. Угоду про «Обмеження стратегічних наступальних озброєнь», яка втратить чинність в лютому, було підписано за часів, коли демократ був віце-президентом»
Бажання відновити зруйновані Трампом відносини між США і Європою, Німеччиною зокрема, може підштовхнути Байдена до більш лояльного ставлення до російського проекту, пише Wall Street Journal, відзначаючи, що «частина зовнішньополітичного істеблішменту хоче послабити тиск через страх, що це зашкодить відносинам між США та Німеччиною».
Адміністрація Байдена, вважають автори WSJ, могла б відмовитися від жорсткого опору на адресу «Північного потоку-2», заради інших стратегічних цілей, але американський Конгрес – це двопартійна позиція щодо загроз від проекту.
«Оскільки санкції користуються широкою підтримкою в обох партіях, потрібен політичний капітал, щоб від них відмовитися»
На поточний момент таких умов немає. Більш того, Байден, будучи віце-президентом в Адміністрації Обами, неодноразово критикував Росію за її енергетичний шантаж. Як і під час своєї виборчої гонки. Більшість експертів схиляються до того, що демократ не стане змінювати свою думку.
Нові санкції проти потоку
Ще складніше уявити, щоб свою позицію змінили в Конгресі. Обидві правлячі в Америці партії продовжують демонструвати прихильність зупинити проект. Про що свідчить кампанія щодо посилення санкцій проти «Північного потоку-2».
20 жовтня Держдепартамент випустив роз'яснення до закону PEESA - «Акту про захист енергетичної безпеки Європи», тим самим розширивши санкції проти проекту. Під їх дію потрапили компанії-постачальники послуг, товарів і фінансування «для модернізації або установки устаткування на суднах, які будують трубопроводи «Північний потік-2» і «Турецький потік».
«Академік Черський», до слова, російське судно, яке планують залучити до будівництва, не може бути використаним у «чистому вигляді», так як воно не призначене для роботи з трубами великого діаметру, як це використовується при прокладанні газопроводу. Тому його необхідно модернізувати. Розширені санкції спрямовані на те, щоб цього не допустити.
«Рішення США щодо розширення обмежувальних заходів, введених з метою протидії будівництву СП2 в 2019 році, свідчить про послідовність позиції США, зокрема, щодо геополітичних ризиків, пов'язаних з реалізацією цього проекту»
До кінця поточного року повинен бути прийнятий Оборонний бюджет США-2021. Цей документ цікавий не тільки тим, що в ньому закладена військова допомога Україні, а й новими санкціями проти скандального російського газопроводу. Йтиметься про страховиків та компанії, що надають сертифікаційні послуги.
«Якщо ці санкції будуть введені, вони можуть зірвати підтримуваний Кремлем проект, який, як застерігає американська сторона, розширить вплив Росії в Європі. Це також стане перемогою для пари українських чиновників, які вважали трубопровід загрозою для своєї країни і працювали за лаштунками у Вашингтоні, щоб зупинити його»
На користь того, що нові санкції вже працюють, може свідчити заява норвезької сертифікаційної компанії Det Norske Veritas 26 листопада про вихід з проекту.
«Якщо сертифікація газопроводу буде заборонена, його запустити буде дуже важко. Через нові санкції «Північному потоку-2» потрібно буде знайти таке сертифікаційне агентство, яке б хотіло потрапити під санкції»
Іншими словами, у 2021 рік російський газопровід заходить під посиленими санкціями з боку США і без динамічного обладнання, здатного працювати в водах Балтійського моря відповідно до умов дозвільної документації. Перспективи страхування суден і сертифікації трубопроводу також виглядають примарними, в світлі нових санкцій.
Поки що новообраний президент Джо Байден не прокоментував майбутнє потоку. Однак його зовнішня політика базуватиметься на стримуванні російського впливу в Європі і на підтримці енергобезпеки ЄС.
«Північний потік-2» завершено більш ніж на 95%. Не вистачає всього 160 км труб, щоб вважати його технічно придатним для транспортування блакитного палива з Росії до Німеччини в обхід України. Але як зазначив сенатор-республіканець Тед Круз, «готовий на 95% трубопровід – це те ж саме, що і готовий на 0% трубопровід. Зараз це просто шматок металу на дні океану». З високою часткою ймовірності можна говорити про те, що Сполучені Штати і їх союзники, включаючи Україну, зроблять все можливе, щоб «зберегти» проект на етапі «металу на дні океану».
