Ексдепутата Бундестагу арештували за отримання хабарів від Азербайджану
Судовий процес над колишнім депутатом Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Акселем Фішером увійшов у гостру фазу через систематичне ігнорування обвинуваченим судових засідань. У понеділок, 22 грудня 2025 року, за розпорядженням Вищого регіонального суду Мюнхена Фішера було заарештовано в клініці міста Бад-Зеккінген і примусово доправлено до суду під медичним наглядом.
Про це повідомляє Spiegel.
Суддя Йоген Бесль підкреслив, що такі заходи стали вимушеними, оскільки судово-медична експертиза визнала політика придатним до участі в процесі, попри його скарги на стан здоров'я.
Аксель Фішер є одним із ключових фігурантів масштабного корупційного скандалу, відомого як «Азербайджанський ландромат» або «ікорна дипломатія». Слідство стверджує, що протягом 2010–2018 років, перебуваючи на посаді голови групи Європейської народної партії в ПАРЄ, він систематично діяв в інтересах офіційного Баку. Йому інкримінують:
Отримання хабарів: Зокрема, зафіксовано платіж у розмірі 21 800 євро у 2016 році, хоча загальна сума виплат через британські та балтійські підставні компанії може бути значно вищою.
Політичний лобізм: Виголошення «позитивних» промов щодо ситуації з правами людини в Азербайджані та підтримку вигідних для Баку резолюцій, зокрема щодо Нагірного Карабаху.
Розголошення таємниць: Передачу конфіденційних документів ПАРЄ азербайджанським офіційним особам.
Розслідування цієї справи тривало понад сім років і вже призвело до перших історичних вироків. У липні 2025 року іншого колишнього депутата Бундестагу, Едуарда Лінтнера, було засуджено до дев'яти місяців умовного терміну за аналогічними звинуваченнями. Ще одна фігурантка справи, Карін Стренц, померла у 2021 році до початку суду, проте влада продовжує стягувати отримані нею хабарі (понад 110 тисяч євро) з її спадщини.
Адвокати Акселя Фішера продовжують наполягати на його невинності, називаючи його дії «законною лобістською діяльністю». Проте обвинувачення має вагомі докази у вигляді банківських транзакцій та внутрішніх документів азербайджанських структур. Очікується, що примусове доправлення політика до суду дозволить завершити процес до кінця січня 2026 року, що стане важливим кроком у боротьбі з іноземним впливом на демократичні інституції Європи.
В 2017 році у Парламентській асамблеї Ради Європи створили спеціальну комісію з розслідуванням корупції серед чиновників цієї організації. Головний підозрюваний – президент Педро Аграмунт. Початок цього скандалу поклав розгляд зв'язків депутатів ПАРЄ з керівництвом Азербайджану. Скандал, який отримав назву «ікорної дипломатії», вибухнув після того, як вищих чиновників ПАРЄ запідозрили в отриманні хабарів від Азербайджану в обмін на лояльне ставлення до країни, де мають великі проблеми з демократією.
Українська делегація в ПАРЄ тоді вирішила підтримати на виборах президента організації представника Німеччини Акселя Фішера.
