Експерти повідомили про неготовність путіна до затяжної війни
Президент росії володимир путін неодноразово ставив високі цілі, закликаючи свій уряд та збройні сили до їх досягнення, але утримуючись від ухвалення дорогих рішень, яких потребує затяжної війни. Глава Кремля не готовий йти на ризик через загрозу втратити свій статус, тому малоймовірно, що він готовий застосувати ядерну зброю.
Аналітики Інституту вивчення війни пишуть, що російська влада із запізненням проводить великомасштабні військові реформи і ставиться до ситуації в Україні як до затяжної та великої війни. Однак сам путін продовжує дотримуватися тієї ж моделі стриманого ухвалення рішень.
путін явно зволікає з оголошенням про другу хвилю мобілізації, при цьому американські та західні офіційні особи зазначають, що глава Кремля знову схиляється до проведення тихої мобілізації через побоювання щодо крайньої непопулярності першої хвилі.
Повідомляється, що путін додатково проводить опитування, щоб оцінити, як росіяни сприймають мобілізацію. ISW також спостерігав суперечливі повідомлення від представників Державної Думи росії та представників Кремля щодо змін у мобілізаційних та призовних протоколах, що, ймовірно, вказує на те, що путін наказав підготувати ці положення, але не хоче оголошувати про них громадськість.
На думку експертів, путін покладається на групу цапів-відбувайлів, які публічно ризикують замість нього і беруть на себе провину за російські військові невдачі і непопулярну політику.
путін дозволяє, а іноді й сприяв критиці російськими блогерами Міноборони росії, щоби зняти з себе провину. путін, наприклад, позиціював міністра оборони росії сергія шойгу та Міноборони як обличчя свого найнепопулярнішого всередині країни рішення — наказу про часткову мобілізацію — змусивши шойгу пояснити положення про мобілізацію в телеінтерв'ю.
путін навіть публічно дорікав Міноборони і закликав дослухатися до критики. Глава Кремля також неодноразово перетасовував структуру російського командування протягом усієї війни
путінські мережі державної пропаганди також поклали відповідальність за спірне виведення російських військ із західного (правого) берега Херсонської області та міста Херсон у листопаді 2022 року на колишнього командувача Збройних сил росії в Україні генерала армії сергія суровікіна.
Президент рф регулярно використовував російську Державну Думу для встановлення умов для ухвалення суперечливих рішень, щоб подати його як збалансованого лідера.
путін також не повною мірою прихильний до ультранаціоналістичної риторики, яка природно випливає з його максималістського вторгнення в Україну, попри те, що він використовує деякі її елементи у своєму виправданні війни в Україні.
Аналітики вважають, що небажання путіна йти на ризик, безпосередньо пов'язаний із його звичайною війною в Україні, вказує на те, що він, як і раніше, навряд чи піде на ядерну ескалацію, чи війну з НАТО.
Зазначимо, Наказ російського диктатора про захоплення до березня всієї території Донецької та Луганської областей нікого в Україні не злякав. Радник голови ОП Михайло Подоляк зазначив, що у путіна нічого не вийде.
Нагадаємо, що за даними західних аналітиків, за 11 місяців повномасштабної війни росія втратила в Україні близько 200 тисяч військовослужбовців.
Лише під час штурму Вугледару була повністю знищена розвідувальна рота 155-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту рф.
За добу, 27 січня, окупанти під Вугледаром втратили 109 людей убитими та 188 пораненими. Крім того, ворог недорахувався техніки.