Естонці розкритикували зовнішню політику свого уряду
Більшість жителів Естонії негативно оцінює зовнішню політику уряду та прем’єр-міністра Крістена Міхала. Такі результати показало нове соціологічне опитування. При цьому президент Алар Каріс, навпаки, має високий рівень підтримки серед громадян. Про це свідчить опитування компанії Norstat на замовлення Інституту суспільних досліджень, дані якого наводить ERR.
В Естонії оприлюднили результати нового опитування, яке показало: жителі країни дедалі критичніше ставляться до зовнішньої політики уряду. Найбільше невдоволення викликає робота прем’єр-міністра Крістена Міхала та Міністерства закордонних справ.
Дослідження провела компанія Norstat на замовлення Інституту суспільних досліджень. Дані опублікував естонський мовник ERR. Респондентів попросили оцінити роботу різних державних інституцій та політиків у сфері міжнародної політики за останній рік.
Найкращі результати отримав президент Естонії Алар Каріс. Його зовнішньополітичну діяльність позитивно оцінили 63% опитаних. Негативно про його роботу висловилися лише 23%. А от урядові політики отримали зовсім інші оцінки.
Найбільше критики дісталося прем’єр-міністру Крістену Міхалу. Його зовнішню політику назвали поганою 60% респондентів. Позитивно її оцінили лише 21% опитаних. Роботу уряду Естонії в цілому негативно сприймають 56% громадян, тоді як позитивну оцінку дали 31%. Не краща ситуація і в міністра закордонних справ Маргуса Тсахкни. Його діяльність розкритикували 55% учасників опитування. Схвально про неї висловилися 24%.
Окремо соціологи запитали естонців про роботу колишньої прем’єрки Каї Каллас, яка зараз очолює зовнішньополітичну службу Європейського Союзу. Її міжнародну діяльність негативно оцінили 50% жителів країни. Позитивно — 33%. Також опитування показало, що майже половина громадян незадоволена роботою самого МЗС Естонії. Негативну оцінку відомству дали 46% респондентів, позитивну — 35%.
На тлі складної безпекової ситуації в Європі та постійної напруги через Росію питання зовнішньої політики для Естонії залишається одним із ключових. Саме тому оцінки громадян у цій сфері зараз особливо уважно відстежують і влада, і політичні партії.
Естонія ще на три місяці продовжила нічне закриття пунктів пропуску на кордоні з Росією. Обмеження діятимуть щонайменше до кінця серпня. Таллінні пояснюють рішення просто: за останній час російська сторона не показала «жодної доброї волі», тому послаблювати контроль країна не планує.
Уряд Естонії схвалив додаткове фінансування у розмірі 17 мільйонів євро на зміцнення кордону з рф, зокрема на модернізацію систем спостереження та впровадження технологій штучного інтелекту.
Раніше Естонія замовила у США додаткові установки HIMARS і може отримати їх вже у 2027 році — раніше, ніж планувалося. Паралельно країна розвиває власну оборонну інфраструктуру разом із американською компанією Lockheed Martin. У підсумку Таллінн формує більш гнучкий і далекобійний ракетний арсенал.
Міністерство оборони Естонії хоче спростити процедури закупівлі та використання безпілотників у війську. Для цього підготували зміни до правил авіації, які мають зробити процес швидшим і гнучкішим. Влада пояснює це тим, що дрони стрімко змінюють сучасну війну, і правила не повинні відставати.
