Україна шукає можливості для реалізації свого потенціалу контрибутора безпеки на Близькому Сході.
Саме тому і візит до Туреччини, і візит до Сирії — він в цьому сенсі достатньо послідовний, тому що Туреччина — наш стратегічний партнер. Щоправда, «квадрига», тобто засідання міністрів закордонних справ та оборони України та Туреччини, вже достатньо довго не збиралася.
В Туреччини є свій інтерес в тому, аби бути посередником для України і Росії, але вона при цьому намагається стати таким собі провідником для країн Близького Сходу. Бо і в Лівії, і в Сирії у турків помітні і потужні позиції. Це не якийсь великий секрет. Тому в даному випадку формування умовного трикутника «Україна-Туреччина-Сирія» має сенс. Але також треба розуміти, що відразу все реалізувати на Сході, де є і турецький вплив, і американський вплив, і вплив країн Перської затоки — це, м'яко кажучи, непросто.
Те, що цим займався пан Умєров — це логічно для секретаря Ради національної безпеки та оборони. Очевидно, що логічно також для кримського татарина, який має непогані контакти в Туреччині, бо в Туреччині, серед іншого, живуть кілька мільйонів кримських татар. Проте це не та ситуація, де на нас чекають швидкі рішення і швидкі успіхи. Бо Схід — справа дуже тонка, і про це не варто забувати.
Нам безумовно треба стукатись в ці ворота — але для того, щоб підібрати до них ключ, треба дуже-дуже постаратися.
Євген Магда
