Франція опинилась під тиском через російські активи для «репараційного кредиту» Україні
Франція опинилася під посиленим тиском через вимоги використати 18 млрд євро заморожених російських активів на підтримку України. Ці кошти, здебільшого розміщені у приватних банках, залишаються засекреченими вже понад два роки.
Про це повідомляє видання Financial Times.
Французька влада не розкриває установи, де зберігаються російські гроші, а також не звітують про використання відсотків, пояснюючи це «конфіденційністю клієнтів». Така позиція викликає незадоволення частини європейських столиць на тлі плану Єврокомісії щодо «репараційного кредиту» Україні.
За даними FT, активи РФ у Франції є другим за обсягом замороженим портфелем у ЄС після Euroclear. Останній змушений був оприлюднити свої активи, тоді як французькі банки утримуються від прозорості. ЄК пропонує використати заморожені активи по всьому ЄС, а не лише 185 млрд євро в Euroclear. Бельгія наполягає, що комерційні французькі та інші банки також мають увійти до схеми для розподілу ризиків.
Французькі чиновники підтримують ідею кредиту, проте виступають проти залучення активів комерційних банків через договірні зобов’язання перед РФ, яких немає у Euroclear.
Згідно з даними FT, майже всі 25 млрд євро заморожених активів поза Euroclear зосереджені у комерційних банках Франції та Бельгії. У Франції більшість коштів, ймовірно, зберігається в BNP Paribas, проте банки відмовляються коментувати. Euroclear отримує недоговірні «несподівані прибутки» від російських активів, які спрямовуються на фінансування кредиту Україні. Приватні банки часто юридично зобов’язані виплачувати РФ відсотки або накопичувати їх до моменту розмороження.
«Це інформація, що впливає на ринок – це те саме, що якби лікарі публічно обговорювали медичні картки», – пояснив речник Єврокомісії Олоф Гілл.
Адміністрація президента Франції та профільні міністерства від коментарів утрималися. ЄС повернеться до питання репараційних позик на саміті через два тижні.
Лідери семи країн-членів ЄС направили листа до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та глави Європейської ради Антоніу Кошти з пропозицією використати заморожені російські активи для надання Україні так званої «репараційної позики».
