Франція, Німеччина та Польща продовжать підтримку України до з’ясування «гарантій безпеки»

Франція, Німеччина та Польща зобов'язалися підтримувати Україну у військовому відношенні проти російського вторгнення доти, доки вони та інші західні держави працюють над питанням «гарантій безпеки», спрямованих на зміцнення оборони України та забезпечення її суверенного майбутнього.

Про це повідомляє Financial Time.

Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Польщі Анджей Дуда зустрілися в Єлисейському палаці в Парижі ввечері 12 червня і прагнули висловити єдність на підтримку України, яка розпочинає свій довгоочікуваний контрнаступ проти російських військ.

Але вони надали мало подробиць про інтенсивні переговори, які зараз ведуться між західними прихильниками України, про те, які гарантії безпеки вони нададуть після закінчення війни, а також про те, чи буде Україні встановлений чіткий графік вступу до НАТО.

«Наша підтримка триватиме стільки, скільки потрібно, - сказав Макрон. - Ми маємо зробити так, щоб росія не тільки не виграла цю невдалу кампанію, але й ніколи не змогла б повторити її».

Як стверджує видання, обговорення гарантій безпеки, які ведуться як на двосторонній основі з Україною, так і між західними державами, відображають угоду про те, що Києву не може бути запропоновано членство в НАТО, доки вирує війна. Але залишаються розбіжності щодо того, що слід запропонувати натомість, термінів і чого буде достатньо, щоб росія більше не загрожувала Україні.

У той час як західні офіційні особи визнають, що зобов'язання НАТО про взаємну оборону за статтею 5 є єдиною справжньою «гарантією безпеки», прихильники України намагаються заручитися тим, що вони називають довгостроковими «гарантіями», які, як очікується, включатимуть щорічні поставки передової зброї стандарту НАТО, навчання та обмін розвідданими, схожа на військову підтримку, яку США надають Ізраїлю. Ізраїль і США не мають офіційного договору про оборону, але є угода про значну військову допомогу, яка продовжується кожні 10 років.

Такі пакети підтримки будуть спрямовані на стримування майбутньої російської агресії за рахунок зміцнення оборони України та модернізації її збройних сил до стандартів НАТО, щоб вона була готова приєднатися до альянсу, якщо і коли буде досягнуто політичного консенсусу щодо членства.

Як стверджує Financial Time, деякі країни, у тому числі США та Німеччина, нині виступають проти того, щоб навіть дати Україні терміни вступу з огляду на побоювання, що це може мати на увазі зобов'язання за статтею 5 та розширення війни.

Нагадаємо, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час свого візиту до Києва запросив  президента України Володимира Зеленського на літній саміт Альянсу, який запланований на 11 і 12 липня 2023 року у Вільнюсі.

У Міністерстві закордонних справ Литви перед минулорічним самітом Альянсу в Бухаресті звернулися до колег  із важливим проханням щодо допомоги Україні.

Нагадаємо, також наступного тижня У Брюсселі відбудеться чергова зустріч міністрів оборони країн-союзників України у форматі «Рамштайн».