Фінляндія та Швеція заявили про певний прогрес у переговорах з Туреччиною щодо вступу в НАТО
Президент Фінляндії Саулі Ніїністьо та міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде заявили про досягнення певного прогресу у переговорах з Туреччиною, яка блокує заявки двох країн на вступ до НАТО.
Про це пише Reuters.
Ніїністьо був трохи обережнішим, заявивши, що на переговорах було більше порозуміння, але він не в ні оптимістичний, ні песимістичний, коли йдеться про результат його зустрічі з президентом Туреччини, генсеком НАТО і прем'єр-міністром Швеції пізніше сьогодні в Мадриді.
«Загальна думка така, що обговорення пройшло дещо краще, що має означати, що розуміння дещо покращало з обох боків», — сказав він журналістам, маючи на увазі попередні переговори між дипломатами.
Виступаючи перед від'їздом на саміт НАТО до Мадриду, Ердоган сказав, що країни Північної Європи повинні взяти до уваги побоювання Туреччини і продемонструвати не тільки слова, а й результати, якщо вони хочуть стати членами НАТО.
Ердоган у також заявив, що на саміті хоче продемонструвати «документи, інформацію і зображення», які начебто доводять підтримку Швецією та Фінляндією терористичних організацій.
Швеція і Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО у травні. Усі 30 країн-членів повинні дати згоду на вступ, але Туреччина загрожує накласти вето.
Нагадаємо, сполучені Штати сподіваються, що найближчим часом буде досягнуто позитивне розв’язання спірних питань між Туреччиною, Фінляндією і Швецією, що стосуються заявок двох скандинавських країн на вступ до НАТО.
Раніше НАТО відмовився назвати точну дату вступу Швеції та Фінляндії.
18 травня Фінляндія та Швеція офіційно подали заявки на вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг назвав момент історичним – адже Фінляндія десятиліття до цього була нейтральною державою, а Швеція зберігала нейтралітет майже два століття.
Однак у Туреччині заявили, що вступ Швеції та Фінляндії до НАТО є абсолютно непотрібним та несвоєчасним, а також затягне війну в Україні. Анкара має низку претензій до скандинавських країн: зокрема вона звинувачує їх у підтримці курдських угруповань, які в Туреччині вважають терористичними.
Крім того, Анкара заблокувала початок переговорів щодо вступу країн до Альянсу. А згодом – висунула низку вимог. Серед них – оголошення Гельсінкі та Стокгольмом Робочої партії Курдистану терористичною організацією, повернення Анкари до програми винищувача F-35, а також скасування санкцій щодо Туреччини через закупівлю в росії зенітних ракетних комплексів С-400.
До того ж, Туреччина сформувала так зване «скандинавське досьє» з п’яти вимог до Швеції та Фінляндії, аби схвалити їхнє приєднання до Альянсу.
На сьогоднішній день, переговори Туреччини з делегаціями Швеції й Фінляндії щодо членства країн у НАТО, не призвели до суттєвих зрушень.
Президент США Джо Байден може виступити посередником у переговорах, що допоможе задовольнити вимоги турецької сторони.
14 червня прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін заявила про ризик, що ситуація із вступом її країни до НАТО надовго застигне у теперішньому вигляді.
Безпосередньо перед самітом НАТО представники Швеції та Фінляндії хочуть поговорити з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом щодо їхніх заявок на членство в Альянсі.