Головний претендент на пост глави Єврокомісії пообіцяв зупинити «Північний потік-2»
Кандидат на посаду президента Європейської комісії Манфред Вебер заявив, що після свого обрання зробить все щоб зупинити реалізацію проекту «Північний потік-2». Також він обіцяє боротися з російською агресією, яка руйнує Європу – від України до Британії.
Про це Манфред Вебер сказав польській газеті Polska Times, пояснивши, що його погляди на проект відрізняються від офіційної позиції уряду Німеччини на «Північний потік-2», але на посаду його висуває не німецький уряд, а Європейська Народна партія. Це найбільше політичне об'єднання ЄС, яке має найбільшу фракцію в Європарламенті, який і схвалює кандидатуру президента Єврокомісії.
Вебер визнав, що на тему газопроводу точаться «важкі дискусії з німецькими, французькими політиками, та іншими європейськими лідерами», але особисто він проти проекту.
Також він обіцяє боротися із іншими проявами російської агресії.
Згідно із соціологічними опитуваннями, Європейська Народна партія на майбутніх виборах до Європарламенту має знову здобути перемогу і тоді Єврокомісію очолить її висуванець.
«Північний потік-2» – магістральний газопровід з Росії до Німеччини довжиною понад 1224 км, що споруджується і має пролягти дном Балтійського моря. Є розширенням нині діючого «Північного потоку». Після запуску другої черги запланована пропускна здатність двох ниток становитиме 55 млрд м³ газу на рік.
Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина надала дозвіл на будівництво газопроводу, оскільки вбачає у проекті власний комерційний інтерес.
Схожі рішення прийняла і низка європейських країн, через акваторію яких проляже магістраль. Так, у квітні 2018 року Фінляндія надала другий дозвіл на будівництво й експлуатацію «Північного потоку-2» у власній винятковій економічній зоні. У червні аналогічний крок зробила Швеція. Своє рішення уряд королівства аргументував тим, що міжнародне право не дозволяє перешкоджати будівництву магістралі.
27 березня Національне енергетичне агентство Данії відмовилося затверджувати маршрут «Північного потоку-2» у власній морській економічній зоні. Прем’єр-міністр Ларс Люкке Расмуссен назвав «Північний потік-2» політичним і заявив, що питання транзиту російського газу через ГТС України має пріоритетне значення. Водночас на розгляді в уряду Данії наразі перебуває ще два альтернативних маршрути прокладання газопроводу.
У Держдепартаменті США сподіваються, що країни ЄС відмовляться від реалізації проекту на тлі агресії Росії у Чорному морі та небажання Кремля вести прямі переговори з Україною. Посол США у Німеччині Річард Гренелл уже попередив німецькі компанії про імовірність введення санкцій через їх участь у будівництві газопроводу «Північний потік-2». Він пояснив це ризиками повномасштабного вторгнення Росії на територію України, а також підривом безпеки у Європі.
Однак міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас заявив, що відмова Берліна від газопроводу «Північний потік-2» не призведе до його зупинки і послабить аргументацію важливості поставок російського газу через територію України. За його словами, Росія буде відстоювати спорудження газопроводу навіть у випадку виходу з проекту німецьких компаній.
4 квітня Європарламент ухвалив оновлені правила функціонування європейського ринку газу. Згідно із нововведеннями, на усі, без виключення газопроводи, які виходять з країн ЄС, або входять на територію його країн-членів, як у морі, так і на суходолі, буде поширюватися правова норма «анбандлінгу» («подрібнення» власності). Тобто, питаннями видобутку, транспортування і реалізації газу, мають займатися різні компанії.
Нова газова директива ЄС покликана обмежити монополію «Газпрому» на розпорядження потужностями газопроводу «Північний потік – 2» і має знизити ризики використання газу як інструмента політичного впливу.
