Гренландський конфлікт став уроком для Європи - NYT
Криза навколо Гренландії стала для Європи несподіваним, але важливим уроком. Під тиском великих держав європейські країни вперше за довгий час діяли жорстко, швидко і разом. Це змусило Брюссель по-новому подивитися на захист кордонів і власного суверенітету, пише The New York Times.
Історія з Гренландією показала Європі те, що ще кілька років тому здавалося немислимим: навіть союзники можуть ставити під сумнів кордони. Тиск з боку адміністрації Дональда Трампа щодо автономної території Данії змусив Євросоюз і НАТО згуртуватися і чітко позначити межу дозволеного. У Брюсселі дедалі гучніше говорять про те, що світ змінився. У ньому великі держави більше не соромляться використовувати силу, погрози, економічний тиск і торгівлю як інструмент впливу. І якщо раніше Європа намагалася діяти обережно, тепер вона змушена вчитися захищати себе.
Кордони як принцип, а не тема для торгу
Територіальна цілісність і суверенітет — це основа європейського порядку, який сформувався після Другої світової війни. Саме на цих принципах будувалися ЄС і НАТО. Сьогодні, як визнають європейські політики та експерти, ці правила одночасно підривають і Росія, і Сполучені Штати. Росія вже третій рік веде війну проти України, попри всі міжнародні договори, де вона визнавала українські кордони. Водночас США висунули претензії щодо Гренландії — території, яка входить до складу Данії, країни-члена ЄС і НАТО.
Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі європейські держави вирішили діяти спільно. Вони дали зрозуміти, що будь-яка спроба змінити кордони силою матиме серйозні економічні наслідки. У підсумку Дональд Трамп фактично відмовився від ідеї анексії Гренландії. «Те, що кордони можуть бути змінені силою або загрозою сили, підриває самі основи європейської безпеки», — заявив керівник брюссельського офісу Німецького фонду Маршалла Ян Лессер.
Європа між США, Росією і Китаєм
Директор Європейської ради з міжнародних відносин Марк Леонард вважає, що Європа більше не може дозволити собі наївність. За його словами, тиск одночасно з боку США, Росії та Китаю змушує ЄС по-новому осмислювати, що таке суверенітет у XXI столітті.
Європа вже не здатна гарантувати дотримання правил у всьому світі, але вона може й повинна захищати їх у себе вдома. Саме тому питання України та Гренландії стали принциповими і символічними.Прем’єр-міністр Канади Марк Карні у Давосі заявив, що післявоєнний міжнародний порядок фактично зруйнований. За його словами, середні держави більше не можуть покладатися лише на правила і договори. «Коли правила більше не захищають вас, ви повинні захищати себе», — наголосив Карні.
Україна і Гренландія як тест на принципи
Європейські країни чітко дали зрозуміти, що не підтримають вимоги США щодо територіальних поступок України Росії. У Брюсселі наполягають: навіть після завершення війни жодна окупація не буде визнана законною, включно з Кримом.
При цьому Євросоюз уже перевершив США за обсягами фінансової та військової допомоги Україні. Нещодавно країни ЄС погодили новий пакет підтримки на 90 мільярдів євро. У випадку з Гренландією Європа так само продемонструвала солідарність із Данією. Саме ця єдність, за оцінками експертів, стала ключовою причиною того, що Вашингтон змінив свою позицію.
Тарифи як аргумент
Після погроз Дональда Трампа Євросоюз підготував пакет контртарифів на американські товари загальною вартістю 93 мільярди євро. Навіть сама перспектива цих заходів викликала нервову реакцію на фінансових ринках. За словами Марка Леонарда, це стало зрозумілим сигналом для Білого дому. Після переговорів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте Трамп заявив про «рамки угоди» щодо Гренландії та відмовився від негайного запровадження тарифів.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підсумувала ситуацію просто і жорстко. «Твердість, готовність, поінформованість і єдність виявилися ефективними. Саме такого підходу Європі слід дотримуватися й надалі», — заявила вона.
