Хіміки з’ясували, чому лохина синя і якого кольору вона має бути насправді

Група дослідників із Брістольського університету розкрила таємницю кольору лохини, виявивши, що її синій відтінок зумовлений не пігментами всередині ягоди, а мікроскопічними структурами у восковому покритті. Якби не воно — ягоди були б бордовими.

Дослідники поділилися своїми відкриттями в журналі Science Advances, де пояснили, що мініатюрні кристалічні структури, що розсіюють синє й ультрафіолетове світло, надають лохині її унікального відтінку.

Рокс Міддлтон, один з учених, пояснив, що це відкриття відбулося завдяки експерименту, під час якого їм вдалося витягти і відтворити воскове покриття лохини на картоні, що призвело до створення нового синього ультрафіолетового покриття. Отриманий ультратонкий барвник виявився менш відбивним, але помітно синім і добре відбиває ультрафіолетове світло.

Це відкриття надає нове розуміння про те, як природа еволюціонувала, використовуючи витончені механізми, щоб надати рослинам важливих властивостей. Воскове покриття, хоча воно служить гідрофобним самоочисним шаром, виявляється також ключовим елементом у колірній гамі рослин.

Вчені вбачають у цьому відкритті потенційні можливості для розроблення нових методів фарбування, створення стійких і біосумісних барвників, здатних відбивати ультрафіолетове і синє світло. Ба більше, ці штучні матеріали можуть мати такі самі функціональні характеристики, як і природні біологічні покриття, забезпечуючи захист рослин.

Відкриття цієї природної загадки в лохині проливає світло на те, які тонкощі природи можуть приховувати самі звичні продукти, що ми вживаємо щодня, і відкриває двері для інновацій у галузі матеріалознавства та біотехнологій.

Читайте також:

Ризик розвитку раку знижується вдвічі щонайменше через 15 років після відмови від куріння. Щоб запобігти ризику розвитку захворювання, краще кинути палити в молодому віці.  Такого висновку дійшли науковці з Національного онкологічного центру в Південній Кореї у дослідженні, опублікованому в журналі Jama Network Open.

Нейрохірурги з Орегонського університету вживили 34-річній американці Ембер Пірсон революційний мозковий імплантат, призначений для лікування епілепсії та обсесивно-компульсивного розладу.

Вирішальна рання стадія ембріонального розвитку пов’язана з вірусом, який змішався з ДНК складних організмів понад 500 мільйонів років тому.

⚡️⚡️⚡️ Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.