Російські загарбники перетворюють добрива на вибухівку
Росія використовує виробників добрив, щоб обходити санкції і забезпечувати армію компонентами для вибухівки. Через формально цивільні компанії країна-агресор закуповує хімікати, необхідні для виробництва боєприпасів і артилерійських снарядів. ППро це йдеться у доповіді Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), яку представила старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська.
Російська влада налагодила схему, яка дозволяє підтримувати військове виробництво, формально не порушуючи санкцій. Як з’ясувала Незалежна антикорупційна комісія (НАКО), ключову роль у цьому відіграють великі виробники мінеральних добрив.
За даними дослідження, представленого старшою дослідницею НАКО Вікторією Вишнівською, через компанії «Уралхим», «ЕвроХим», «Акрон» і «ФосАгро» Росія закуповує азотну та азотно-сірчану кислоти. Ці речовини мають подвійне призначення: їх використовують у сільському господарстві, але вони також є ключовими компонентами для виготовлення вибухівки.
Після закупівлі хімікати передаються підприємствам, пов’язаним із виробництвом боєприпасів і артилерійських снарядів. Таким чином аграрний сектор фактично підживлює військову промисловість, зазначають автори звіту.
Вишнівська звертає увагу на серйозну прогалину в санкційному режимі. За її словами, добривні гіганти здебільшого не підпадають під жорсткі обмеження через аргумент продовольчої безпеки. Саме це дозволяє Росії зберігати масове виробництво боєприпасів навіть під санкційним тиском. «Це прекрасно демонструє Росія з її політикою вепонізації агропродукції», — наголосила дослідниця.
Вона також підкреслила, що тема добрив є політично чутливою, адже пов’язана з державним суверенітетом, глобальними ринками та геополітичним впливом. Через це хімікати подвійного призначення роками залишалися поза фокусом санкцій. Представник управління санкційної політики МЗС України Богдан Чумак закликав посилити тиск на Росію і Білорусь через підвищення мит на їхні добрива та активний пошук альтернатив. Водночас він визнав, що завдання ускладнюється тим, що ці дві країни контролюють близько 40% світового ринку.
Експерт з економіки Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський пояснює, чому багато країн досі купують російські добрива. За його словами, Кремль свідомо демпінгує ціни. «Вартість газу, яку вони передають на підприємства з виробництва азотних добрив, у сім разів нижча за ціни в ЄС. Країни купують російські добрива не через відсутність альтернатив, а тому що вони значно дешевші», — зазначив Несходовський.
У НАКО наголошують: санкції мають бути більш точковими. Йдеться не лише про готову продукцію, а насамперед про контроль за конкретними хімічними компонентами — такими як азотна кислота та селітра. Без цього Росія й надалі зможе використовувати цивільний сектор як прикриття для війни.
