Як працює схема «нафта в обмін на зброю» між рф та КНДР: розслідування

росія у 2024 році могла поставити до Північної Кореї понад 1,5 млн барелів нафтопродуктів, попри обмеження санкцій ООН. 

Про це йдеться в розслідуванні «Важных историй» та Open Source Centre.

Для москви це невеликий обсяг – стільки вона видобуває за лічені години. Але для КНДР це втричі більше, ніж дозволяють санкції ООН, які обмежують імпорт нафтопродуктів 500 тисячами барелів на рік.

Постачання, за даними розслідувачів, відбувалося двома основними маршрутами. Морем – щонайменше 50 танкерів заходили порожніми до портів у районі Находки, завантажувалися паливом і прямували до берегів КНДР, що розташовані приблизно за 200 км. Інший канал – залізнична гілка Хасан – Раджин, збудована ще за часів Корейської війни. Цим шляхом у 2024 році, за підрахунками, передано щонайменше 322 тисячі барелів нафтопродуктів.

Ключову роль у схемі відіграє «Топливно-бункерная компания» (ТБК), яка працює в порту Східний у затоці Находка та пов’язана з родиною віцепрем’єра рф марата хуснулліна. У травні 2024 року Великобританія ввела проти ТБК санкції, вказавши, що рф і КНДР діють за принципом «зброя в обмін на нафту»: російська армія отримує від Пхеньяна ракети, боєприпаси й навіть військовослужбовців.

За даними розслідувачів, ТБК регулярно отримувала оплату за перевалку та зберігання пального від компанії «Южная железнодорожная экспедиция» (ЮЖЭ). У 2024 році ця структура перерахувала ТБК понад 240 млн рублів. Платежі збігалися за часом із відправленням танкерів у бік КНДР, що вказує на існування налагодженої фінансово-логістичної схеми обходу санкцій у форматі «нафта в обмін на зброю».