Як прорахунок Путіна змінив Росію і світ
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, розраховуючи на швидку перемогу. У Кремлі очікували, що Київ впаде за лічені дні. Минуло понад чотири роки, а війна не лише не завершилася — вона перетворилася на виснажливу бійню з величезними втратами і серйозними наслідками для самої Росії. Про це пише CNN.
У перші години вторгнення багато хто не вірив, що це можливо. Навіть після стягування військ до кордонів здавалося, що Кремль не наважиться на атаку проти другої за розміром країни Європи.
Володимир Путін уже мав досвід воєн — Чечня, Грузія, Сирія, анексія Криму, війна на Донбасі. Усі ці кампанії дали результат із відносно невисокою ціною. Здавалося, що він діє холодно й обережно. Але розрахунок виявився хибним. За даними аналітиків британського дослідницького центру The Royal United Services Institute, Кремль очікував встановити контроль над Україною за 10 днів. Сьогодні, через понад 1450 днів війни, це звучить як наївна фантазія.
Війна не закінчилася блискавичною операцією. Вона стала довгим, кривавим конфліктом, який змінив уявлення про силу і слабкість обох сторін.
Втрати, про які не говорять
Офіційні цифри втрат у Росії залишаються закритими. У країні, де контроль над інформацією стає дедалі жорсткішим, статистика війни — під особливим табу.
Втім, незалежні оцінки говорять про масштаб, який важко уявити. За підрахунками американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), з початку повномасштабного вторгнення Росія могла втратити майже 1,2 мільйона людей убитими та пораненими. Із них, за оцінками, до 325 тисяч — загиблі. Для порівняння: це втричі більше, ніж сукупні втрати США у всіх війнах після 1945 року — від Кореї до Іраку.
Українські втрати також величезні — за різними оцінками, від 500 до 600 тисяч загиблих і поранених. Це трагедія двох народів, але саме Росія почала цю війну і продовжує її. Президент США Дональд Трамп неодноразово називав конфлікт «кривавою бійнею», і щомісячні показники втрат лише зростають.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявляв, що стратегія Києва — завдавати таких втрат, щоб Росія не встигала компенсувати їх новими контрактниками. «Якщо ми дійдемо до 50 тисяч на місяць, побачимо, що станеться з ворогом. Вони сприймають людей як ресурс, але дефіцит уже відчутний», — сказав він.
Війна дедалі більше перетворюється на гру цифр. І ці цифри страшні.
Економіка на військових рейках
Якщо дивитися з Москви, війна не завжди відчувається так гостро. У столиці працюють ресторани, відкриті магазини, місто живе звичним життям. Навіть атаки українських дронів сприймаються як щось віддалене.
Після початкового шоку від санкцій у 2022 році Росія переорієнтувала економіку на військові потреби. Витрати на оборону різко зросли. Завдяки експорту нафти й газу країна уникла негайного колапсу. За даними Міжнародного валютного фонду, у 2025 році Росія стала дев’ятою економікою світу, піднявшись із 11-го місця до війни.Але за зовнішньою стабільністю накопичуються проблеми.
Щоб набирати солдатів, держава платить великі бонуси за контракт. У разі загибелі родина отримує ще більші компенсації. Це величезне навантаження на бюджет. Через мобілізацію і військове виробництво виник дефіцит робочої сили. Прокремлівська газета «Независимая газета» писала про «серйозну нестачу кадрів» у цивільних галузях. За оцінками, країні бракує до 800 тисяч робітників.
Інша проблема — ціни. Продукти дорожчають. Символом невдоволення стали звичайні огірки. За офіційними даними, їхня ціна з грудня подвоїлася. «Ціни на огірки й помідори — просто шалені. Раніше казали, що яйця золоті. Тепер — огірки», — написала у соцмережах жінка на ім’я Світлана. Такі дописи рідко з’являються публічно, але вони показують настрій частини суспільства.
Війна поступово б’є по гаманцях росіян — через інфляцію, податки, закриття бізнесів.
Міжнародна ізоляція
Однією з причин вторгнення Кремль називав бажання зупинити розширення НАТО.
Результат вийшов протилежний. Фінляндія та Швеція приєдналися до Альянсу. Вступ Фінляндії більш ніж удвічі збільшив сухопутний кордон між Росією та НАТО. Санкції та політична ізоляція змусили Москву ще більше зблизитися з Китаєм. Але ця співпраця нерівна. Росія дедалі більше залежить від Пекіна — від експорту енергоносіїв до імпорту автомобілів та електроніки.
У звіті Центру аналізу європейської політики зазначено: «Відносини є незбалансованими, тому що Москва більше залежить від Пекіна, ніж Пекін від Москви». Росія також втратила вплив на інших партнерів. Вона не змогла врятувати сирійського лідера Башара Асада від повалення. Не змогла завадити ударам США та Ізраїлю по Ірану. Не змогла захистити президента Венесуели Ніколаса Мадуро від арешту американськими військовими.
Можливо, навіть без війни в Україні Кремль не зміг би запобігти цим подіям. Але зараз очевидно: ресурси виснажені, а можливості обмежені.
Четвертий рік і підсумок
Чотири роки тому багато хто сумнівався, що Росія наважиться на повномасштабну війну. Але наслідки такого рішення передбачали одразу — катастрофа для України і серйозний удар для самої Росії. Сьогодні можна сказати, що це був фатальний прорахунок.
Україна зазнала величезних втрат і руйнувань. Росія — теж. Вона втратила сотні тисяч людей, частину економічного потенціалу і значну частину міжнародного впливу. Війна триває. І з кожним місяцем її ціна лише зростає.
Також, ЗСУ уразили кораблі, літаки та РСЗВ противника на окупованих територіях.
ЗСУ відновили контроль над понад 300 кв км на півдні — Волошин.
