Як українці за кордоном голосуватимуть на перших повоєнних виборах
Центральна виборча комісія та експерти обговорюють, як організувати голосування українців за кордоном на перших повоєнних виборах. Щоб врахувати реальну кількість охочих і уникнути надмірної мережі дільниць, пропонують активну реєстрацію та відкриття частини дільниць поза консульствами. Очікується, що таким чином можна буде обслуговувати близько 1,5–2 мільйони громадян за кордоном. Про це зауважила голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська в рамках проєкту «Сила вибору».
Робоча група з підготовки перших повоєнних виборів визнає: голосування українців за кордоном має багато викликів, але наразі є конкретні ідеї щодо організації цього процесу. Центральна виборча комісія відвідала різні країни, спілкувалася з українськими громадами та місцевими органами, щоб зрозуміти реальні потреби та можливості.
Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «Опора», зазначила: «Ці візити і вивчення контексту виявилися більш ефективними, ніж просто принести і покласти якісь гарні норми, статті і пропозиції на стіл. У мене є враження, що сама Центральна виборча комісія переконалася, що організація значно більшого за масштабами голосування за кордоном потрібна, можлива, і нічого страшного в цьому немає».
Експертка пояснила, що під час планування масового голосування важливо враховувати реальну кількість українців за кордоном – оцінки різняться від 4,5 до 11,5 мільйонів. Формально до списку виборців внесено 34 мільйони повнолітніх громадян, але фактично в Україні перебуває менш ніж 30 мільйонів.
«За даними Міжнародної організації з міграції, близько 6 мільйонів українців знаходяться в ЄС. Але чи всі вони точно хочуть брати участь у виборах і голосувати? Навряд чи», – пояснила Айвазовська. Через це пропонується провести активну реєстрацію виборців, щоб визначити, скільки дільниць реально потрібно, і скоротити очікувану кількість до 1,5–2 мільйонів людей.
Щоб громадяни могли голосувати, їх заздалегідь інформуватимуть через дипломатичні установи та інформаційні кампанії про можливість змінити виборчу адресу на закордонну. Частину дільниць доведеться відкривати поза консульствами, зокрема в орендованих чи наданих партнерами приміщеннях. Пропонується кілька днів голосування в дипломатичних установах і один день на спеціальних дільницях поза ними, щоб підвищити легітимність процесу та зменшити ризики всередині країни.
За словами Айвазовської, одна дільниця за день може обслуговувати до 5 тисяч виборців, тому ретельно розраховуватиметься кількість дільниць. Вона додала: «Значна частина людей, які виїхали після 2022 року, все ж таки повернуться. В квітні 2027-го в ЄС закінчується тимчасовий захист, тож частина громадян, які не працевлаштуються, повернуться назад».
Експертка підсумувала: «Якщо громадян за кордоном відсікти від голосування, ми самі потрапимо в пастку недовіри до результатів і низької легітимності влади. Те, що виборці за кордоном будуть включені в списки тут і рахуватимуться разом з іншими за 100%, – це великий політичний виклик».
Також участь у суспільно корисних роботах в Одеській області є виключно добровільною, а повідомлення про запровадження «трудової повинності» є наслідком некоректного трактування державної програми. З початку 2026 року до проєкту в регіоні долучилися близько 1,2 тисячі осіб, які допомагають у розборі завалів, виготовленні маскувальних сіток та роботі в пунктах незламності.
Україна наближається до вільного доступу товарів на ринок Європейського Союзу.
