Іран тестує власний «Орєшнік»: що відомо про ракету, якою атакували Ізраїль

19 червня Іран вперше застосував по Ізраїлю нову балістичну ракету середньої дальності. Вона дуже нагадує російську ракету «Орєшнік», хоча й менш потужна та створена на простіших технологіях.

Про це повідомляє Defence Exspress.

Під час ранкового удару 19 червня Іран застосував новий тип ракет середньої дальності. Їх особливість в наявності незвичайної бойової частини – замість моноблоку в ній міститься близько 20 суб-боєприпасів.

Дана ракета влучила по місту Азор поблизу Тель-Авіва, і це стало першим випадком використання такого типу озброєння Іраном.

За даними командування армії Ізраїлю, кожен із суб-боєприпасів містить орієнтовно 2,5 кг вибухівки. Розкриття бойової частини відбувається на висоті близько 7 км, після чого снаряди розсіюються в радіусі до 8 км.

Наразі достеменно не встановлено тип даної ракети, але серед можливих варіантів називають Khorramshahr-4 (Kheibar).

Ізраїль назвав нову бойову частину касетною. Однак з огляду на її конструкцію більше пасує порівняння з роздільною головною частиною, яку використовують у балістичних ракетах для ускладнення перехоплення та завдання ударів по кількох цілях одночасно.

За аналогічною схемою працює російська ракета середньої дальності «Орєшнік», а також міжконтинентальні ракети з MIRV (Multiple Independently Targetable Reentry Vehicle).

Разом з тим, іранська ракета, ймовірно, використовує більш просту систему MRV – розсіювання блоків без індивідуального наведення.

Вперше система MRV була застосована на американській Polaris A-3 у 1964 році. СРСР відповів шахтною Р-36П (1970) і підводною Р-27У (1974), кожна з яких несла по три ядерні бойові частини.

Однак на відміну від цих зразків, іранська ракета розсіює суббоєприпаси на значно нижчій висоті – лише 7-8 км.

Щоб ефективно нейтралізувати загрозу, її потрібно збивати ще до розділення бойових елементів – на великій відстані, за допомогою систем Arrow-3 або THAAD. Якщо ж підрив відбудеться над містом, суббоєприпаси все одно впадуть у межах агломерації.

Таким чином, єдиною надією для перехоплення на ближчій відстані лишається система Iron Dome. Але велика кількість суб-боєприпасів може її перевантажити. Найімовірніше, саме це й сталося під час удару 19 червня, адже ізраїльська ППО не гарантує захист від масштабних атак, навіть попри активні удари ЦАГАЛу по іранських пускових установках і заводах.

Нагадаємо, іранські війська у четвер, 20 червня, атакували Ізраїль ракетами. В результаті було зафіксовано падіння ракет або їхніх уламків не тільки в Хайфі, а й у Тель-Авіві, Бней-Браку, Беер-Шеві та Ашкелоні.

Нагадаємо, переговори у Женеві були спрямовані на відновлення діалогу щодо ядерних амбіцій Тегерана та досягнення дипломатичного вирішення ірано-ізраїльської війни.

Франція разом із європейськими союзниками – Німеччиною та Великою Британією – підготували для Ірану комплексну дипломатичну пропозицію з метою зупинити ескалацію війни з Ізраїлем. Вона передбачає відмові від збагачення урану, доступ до ядерних об'єктів та зупинку спонсорування Іраном терористичних організацій в регіоні.

Міністри закордонних справ Франції, Німеччини та Великої Британії 20 червня провели переговори в Женеві з главою МЗС Ірану Аббасом Арагчі щодо ядерної програми та війни з Ізраїлем. Прогресу не досягнуто, і все вирішить позиція США.