Іран запровадив інтернет за кастами та три рівні доступу за шалені гроші
В Ірані після 82 днів повної цифрової блокади запровадили багаторівневу систему доступу до інтернету, яка фактично розділила суспільство на “касти”.
Про це повідомляє видання Euronews.
За новою моделлю, чиновники та наближені до влади користуються інтернетом без обмежень, тоді як звичайні громадяни змушені шукати доступ через платні VPN-сервіси, які коштують у рази дорожче за офіційні тарифи.
На найвищому рівні системи перебуває так званий “білий інтернет”, який надає повний доступ до мережі без фільтрів і обмежень.
Цим доступом користуються високопосадовці та лояльні до влади журналісти, яким його почали надавати ще з 2018 року. Деякі з них, за словами самих користувачів, навіть не помітили масштабних відключень інтернету під час протестів у попередні роки.
Водночас частина медіаспільноти відмовляється від такого привілею, називаючи його дискримінаційним.
“Вільний доступ до інтернету — це суспільне право. Не можна давати цей привілей одним і відмовляти іншим. Це відверта дискримінація”, — заявив колишній редактор Мансур Бейтаф.
Другий рівень системи під назвою Internet Pro передбачає частковий платний доступ до мережі з обмеженим переліком приблизно 10 міжнародних платформ.
Ним можуть користуватися компанії, юристи та лікарі, однак навіть для них зберігаються суттєві обмеження.
Третій рівень призначений для фахівців, але має ще жорсткіші рамки: викладачі мають доступ переважно до наукових баз даних, а медики здебільшого обмежені базовими сервісами, зокрема месенджерами.
При цьому популярні платформи, як-от Instagram і YouTube, залишаються нестабільними або фактично недоступними навіть у професійних пакетах.
Користувачі Internet Pro платять близько 0,20 євро за гігабайт, тоді як звичайні громадяни змушені купувати комерційні VPN, що обходяться приблизно у 12 разів дорожче.
Один із підприємців розповів Euronews, що витрачає близько 75 євро на місяць лише на інтернет, отримуючи при цьому обмежений трафік — близько 1 гігабайта на день.
“У якій країні користування інтернету коштує стільки? Чи варто позбавляти іранський народ інтернету лише тому, що йде війна?” — зазначив він.
За оцінками, за перші 50 днів цифрового обмеження Іран втратив близько 1 мільярда доларів, а щоденні втрати сягають до 35 мільйонів доларів.
Найбільше постраждали дрібний бізнес у Instagram та Telegram, який не має доступу до “професійного” інтернету.
Великі платформи та e-commerce-сервіси також відчули наслідки — зокрема компанія Digikala вже почала скорочення персоналу через падіння доходів.
Раніше міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран не довіряє Сполученим Штатам і готовий до переговорів із Вашингтоном лише за умови їхньої реальної серйозності.
Через війну в Ірані та блокаду Ормузької протоки Катар зіткнувся із серйозними проблемами експорту зрідженого природного газу. Країна фактично втратила можливість повноцінно постачати свій головний енергетичний ресурс на зовнішні ринки. Міжнародний валютний фонд прогнозує скорочення економіки Катару на 8,6%.
