Підсумки тижня: у Китаї відбулася революція «білих аркушів», а в Африці розбомбили базу «Вагнера»

Цього тижня Китай зіткнувся з серйозною хвилею протестів і втратив колишнього главу КНР Цзян Цземіня, а всі російські найманці наблизилися до моменту набуття статусу «терориста».

Інтернет-видання UA.News зібрало інформацію про важливі події, які відбувалися у світі з 28 листопада по 2 грудня 2022 року.

Неспокійний Китай

Весь цей тиждень у КНР проходили акції протесту проти жорстких карантинних заходів, які запроваджує уряд на тлі зростання кількості захворювання на COVID-19. Все почалося з того, що 23 листопада влада повідомила про виявлення 31 656 нових випадків зараження COVID-19 на майже 1,5-мільярдне населення країни. Серед новох хворих лише чотири тисячі мали виражені симптоми, а у 27 646 хвороба протікає безсимптомно. Зокрема, зростання кількості хворих зафіксували у десятках районів у Шанхаї та Гуанчжоу. Тоді й з'явилася загроза, що китайське керівництво вдасться до свого улюбленого методу «нульового ковіда», коли через кілька випадків зараження закриваються на локдаун цілі багатомільйонні міста.

«В ім'я «нульового ковіда» 1,4 мільярда громадян Китаю зіткнулися із похмурою реальністю — третій рік суворої ізоляції, безжальне тестування, тривалий карантин та постійне відстеження переміщення громадян. За останній місяць масові протести поширилися по всьому Китаю – від виробничих центрів до університетів, міст та районів проживання меншин на Далекому Заході», - написала американська газета The Washington Post, яка проаналізувала, як жителі КНР дійшли до крапки кипіння.

У результаті стихійні маніфестації відбулися в столиці країни Пекіні, найбільшому місті Китаю Шанхаї, а також Нанкіні, Ченду, Ухані та інших місцях.



Учасники виступів тримали в руках порожні білі аркуші паперу, оскільки жорсткі заборони не дозволяють протестувати з плакатами. Тому цей протест отримав назву «революцією білих аркушів».

Проте чисті аркуші швидко змінилися викрикуванням політичних гасел. Протестувальники, наприклад, у Шанхаї скандували «Сі Цзіньпін, йди!» і «Комуністична партія, йди!». У відповідь влада вивела на вулиці тисячі поліцейських, які почали розгін протестів.

Human’s crave freedom.

We must stand with the people of China. God bless them.pic.twitter.com/mM8uzcHg8V

— Collin Rugg (@CollinRugg) November 27, 2022

Відбулися масові зіткнення, однак точної кількості затриманих та постраждалих наразі немає.

#BREAKING #CHINA

?CHINA :#VIDEO DEPLOYMENT OF RIOT POLICE IN HAZMAT SUITS TO CRACK DOWN ON COVID PROTESTS!

China says it will crack down on 'foreign hostile forces' as anti-lockdown protests continue.#BreakingNews #UltimaHora #ChinaProtests #Chine #Protestas #ChinaCrisis pic.twitter.com/N25PH1EuIv

— loveworld (@LoveWorld_Peopl) December 1, 2022

Західні ЗМІ зазначають, що протести пішли на спад. Проте, схоже, протестувальники досягли свого - влада готова оголосити найближчими днями про ослаблення своїх обмежувальних заходів та карантинних протоколів COVID-19, а також перегляд пропозиції з масового тестування населення в зонах спалаху захворюваності.

Послаблення на регіональному рівні вже сталися. Менш ніж через 24 години після запеклих протестів у Гуанчжоу у вівторок влада як мінімум семи районів великого виробничого центру заявила, що знімає тимчасові обмеження. В одному окрузі заявили, що це дозволить знову відкрити школи, ресторани та підприємства, включаючи кінотеатри.

Смерть Цзян Цземіня

Вдень 30 листопада стало відомо про смерть колишнього глави КНР Цзяня Цземіня. Він помер у віці 96 років. Він керував Китаєм з 1993 до 2003 року і провів у країні важливі економічні реформи. За даними агентства «Сіньхуа», він помер від лейкемії та поліорганної недостатності.



У некролозі від імені Комуністичної партії Китаю назвали Цземіня видатним керівником, великим марксистом та пролетарським революціонером, який мав визнання у народу Китаю.

Похорон колишнього глави КНР запланований на 6 грудня в Пекіні. Вони відбудуться на державному рівні. Прощання з лідером китайської нації транслюватиметься у прямому ефірі. У рамках прощання передбачено три хвилини мовчання, які будуть оголошені по всій країні та супроводжуватимуться звуками роботи сирени повітряної тривоги.

А тим часом західні експерти оцінюють роль Цземіня у китайській історії та можливий вплив його відходу на життя країни. Наприклад, Bloomberg повідомляє, що зазвичай смерть вождя у Китаї закінчувалася вуличними хвилюваннями. А зараз, коли ще повністю не пригнічені антиковідні протести, дуже обережно можна говорити, що похорон Цземіня пройде в спокійній обстановці.

Найбільше занепокоєння Пекіна викликає давня традиція китайських демонстрантів використовувати мертвих, щоб говорити з живими. Жалоба – чудова причина для масових зборів у той час, як політичні постаті стають символами того, що було втрачено. 1989 року студенти змогли зібратися на площі Тяньаньмень саме через смерть реформатора Ху Яобана. Вшанування його пам'яті створило можливість висловити ширше невдоволення. Перед тим у 1976 році саме смерть Чжоу Енлая вивела на вулиці незадоволених маоїстською політикою. Чи стане смерть Цзяна Цземіня каталізатором?

Терористи із «Вагнера»

Американський уряд не поспішає визнавати у кремлівському режимі спонсорів тероризму, що зробить малоймовірними будь-які контакти з нинішньою владою росії. Однак там не відмовляються від тиску на оточення диктатора володимира путіна. Нині Вашингтон серйозно зайнявся господарем найвідомішої приватної армії у росії «Вагнера» колишнього кухаря путіна та рецидивіста євгенія пригожина.

Американські сенатори Роджер Уікер та Бен Кардін у четвер, 1 грудня, представили двопартійний законопроект, який вимагає від державного секретаря США визнати приватну військову компанію (ЧВК) «Вагнера» іноземною терористичною організацією. Аналогічний двопартійний законопроект про визнання ЧВК «Вагнера» іноземною терористичною організацією має також бути представлений у Палаті представників Конгресу США.

Як зазначив в ефірі ютуб-каналу «ФейгинLIVE» колишній депутат законодавчих зборів Санкт-Петербурга Максим Резніков, ухвалення такого рішення означатиме - будуть накладені санкції на всіх, хто підписував контракти з ПВК «Вагнера».

Проти самого пригожина вже працюють санкційні механізми. Цього тижня ФБР США оголосило його у розшук. За дані, які допоможуть заарештувати «кухаря путіна», призначено винагороду у розмірі $250 тисяч.

У Європі також не хочуть відставати.

Європа має застосувати до ПВК Вагнера такий підхід, як і до ІДІЛ. Підхід має бути цілісним у тому контексті, що подібні «Вагнеру» організації є суто терористичними. А членство у такій терористичній організації має бути кримінальним діянням.

Власне, міжнародна операція проти сил ПВК «Вагнера», розкиданих по всьому світу, вже розпочалася. 28 листопада пресслужба уряду ЦАР повідомила, що в місті Босангоа Центральноафриканської Республіки було завдано авіаудару по табору з російськими бойовиками. Удари завдав неопознаний літак, який уночі «залетів із сусідньої країни без вогнів».

Мер міста П'єр Денамгер також підтвердив авіаудари французькій агенції Le Monde.

«Це був літак без вогнів, який ми не змогли ідентифікувати. Метою була бавовняна фабрика, яку росіяни та збройні сили використовують як базу», - сказав градоначальник.

Африканський уряд запевняє, що внаслідок ворожого нападу ніхто не постраждав, але завдано серйозних матеріальних збитків. пригожин поки що мовчить, а експерти зазначають, що по вагнерівській базі міг завдати удару літак французьких збройних сил.

Ірина Ковальчук для UA.News