18 травня 2025 року Польща обирає нового президента, завершуючи десятирічну епоху Анджея Дуди. В умовах складної геополітичної ситуації та внутрішніх соціально-економічних викликів, вибір нового лідера набуває особливої ваги, впливаючи не лише на майбутнє Польщі, але й на її роль у регіоні та Європі загалом.
Розповідаємо, як проходять президентські вибори у Польщі, які кандидати вважаються фаворитами, які їх політичні погляди, що вони говорили про Україну, а також які скандали супроводжували вибори президента Польщі 2025.
Головні фаворити виборів у Польщі
Рафал Тшасковський (партія Громадянська коаліція)
Відомий своєю ліберальною та проєвропейською позицією, Рафал Тшасковський є одним з найбільш відомих політиків. Він представляє провладну партію Дональда Туска і розглядається як потенційний фаворит президентських виборів.
Має успішну політичну кар'єру: євродепутат (2009-2013), міністр адміністрації та цифровізації (2013-2015) в першому уряді Дональда Туска, депутат Сейму (2015-2018) та мер Варшави (з 2018 року). В 2020 році був кандидатом у президенти Польщі, але програв Анджею Дуді у другому турі. На посаді мера Варшави відомий проєвропейськими поглядами та підтримкою толерантності, зокрема, щодо ЛГБТ-спільноти. Активно виступає за децентралізацію влади та розширення прав місцевого самоврядування.
Електоральна база складається з виборців, які підтримують проєвропейський курс Польщі та ліберальні цінності. Користується підтримкою у великих містах, однак у невеличких населених пунктах та регіонах до нього ставляться з обережністю.
Висування Тшасковського на посаду президента є доволі ризикованим кроком, адже Польща ще не мала ліберального президента. Ймовірно, щоб зупинити падіння рейтингу, Тшасковський змінив деякі акценти, зокрема, щодо України. Спочатку він пропонував обмежити виплати непрацюючим українцям з дітьми, а на дебатах несподівано заявив, що Україна має стати буферною зоною.
Рафал Тшасковський, як правило, демонструє підтримку України, особливо в контексті її євроінтеграційних прагнень та протидії російській агресії. Однак, його позиція може бути прагматичною, і він також наголошує на необхідності враховувати інтереси Польщі. Навряд його можна назвати антиукраїнським політиком, проте його президентство не обіцяє активного лобіювання українських інтересів на президентській посаді.
На останніх дебатах висловився за негайну зміну законів про аборти, забезпечення батьків безкоштовними яслами, дитячими садками та школами, а також за надання молоді доступного житла.
Кароль Навроцький (партія Право і справедливість)
Кароль Навроцький, якого підтримує партія «Право і справедливість» (PiS), у своїй кампанії продовжує консервативний курс, який PiS проводила протягом останніх років. Виборці PiS — як правило, люди з консервативними поглядами. Тому деякі антиукраїнські заяви кандидата цілком вписуються в політику партії.
Працював в Інституті національної пам'яті (IPN), де був віце-президентом і головою, також обіймав посаду директора Музею Другої світової війни в Гданську. Автор і співавтор кількох книг та численних праць про антикомуністичну опозицію, організовану злочинність у Польщі за комуністичного режиму та історію спорту.
За плечима Навроцького — аматорська кар'єра боксера, і він досі регулярно тренується. На початку виборчої кампанії його штаб активно поширював у соцмережах відеоролики, що ілюстрували його спортивну форму: від бігу та боксу з тінню до жиму штанги.
Навроцький зустрічався з Дональдом Трампом 1 травня в Білому домі, що дало імпульс його кампанії. Однак він тривав недовго, бо замість очікуваного зростання рейтингу, політик зіткнувся з скандалом навколо прихованої нерухомості.
На останніх дебатах заявив, що не відправлятиме польських військових в Україну, зосередиться на зміцненні польсько-американського альянсу та виступить проти створення дублюючої структури НАТО в ЄС. Він також проти Європейського зеленого курсу та міграційного пакту. Навроцький підкреслив зацікавленість Польщі у міцному та справедливому мирі в Україні, а не у відтермінованому конфлікті, але застеріг від надмірного оптимізму щодо швидкого вступу України до ЄС чи НАТО.
Славомір Менцен (партія Конфедерація)
На тлі зростаючого розчарування домінуванням двох політичних сил у Польщі – таборів Туска та Качинського, які періодично змінюють владу — набирає силу третя альтернатива: націоналістично-лібертаріанська "Конфедерація" та її представник Славомір Менцен.
Саме екс-представник цієї партії Гжегож Браун оскандалився, коли у 2023 році погасив вогнегасником свічки на ханукальному світильнику в парламенті Польщі, а у 2024 здер прапор України зі щогли на кургані Костюшка у Кракові. При цьому з партії Брауна виключили лише після рішення балотуватися в президенти. Він забрав із собою радикальний електорат, чим фактично допоміг Мерцену дистанціюватись від подібної риторики.
До приходу в політику Славомір Мерцен займався різними видами бізнесу, включаючи обмінні пункти валют, збройовий магазин, броварню та паб. Найприбутковішим бізнесом була фірма з податкового консультування. Його політична кар’єра: член Сейму X скликання, з 2023 року — співголова ради лідерів "Конфедерації”, був кандидатом від "Конфедерації" на виборах до Європейського парламенту у 2019 році, але безуспішно.
Страждає на синдром Аспергера і не боїться говорити про це публічно, демонструючи, що люди з аутизмом можуть досягати успіху.
Часто зосереджується на антиукраїнській риториці, стверджуючи, що українці отримують більше допомоги, ніж платять податків. Водночас дистанціюється від проросійських поглядів, але виступає проти збільшення витрат на озброєння, вважаючи, що Польща має триматися подалі від конфлікту. Робить акцент на економічних питаннях, висловлюючи занепокоєння щодо податкового тягаря та соціальних видатків. Викликав суперечки, закликаючи до скасування безкоштовної вищої освіти та заборони абортів навіть у випадках зґвалтування.
На останніх дебатах заявив, що збереження незалежності України та уникнення втягнення Польщі у війну є важливими, однак місце розташування нового кордону між Україною та росією не має значення для Польщі.
Скандали навколо виборів у Польщі 2025
Президентські вибори в Польщі 2025 року вже супроводжуються низкою скандалів, які можуть суттєво вплинути на результати. Далі — деякі з них.
Скандал із нерухомістю Кароля Навроцького
Кандидат від партії «Право і справедливість» (PiS) Кароль Навроцький потрапив у скандал через звинувачення в тому, що він не розкрив інформацію про всі свої об'єкти нерухомості. Йдеться про незадекларовану квартиру в Гданську, що викликало хвилю критики з боку опонентів та громадськості.
Вважається, що політик отримав квартиру в обмін на догляд за літньою особою з інвалідністю, яка проживає в будинку для літніх людей. Після негативних публікацій Навроцький заявив про законність придбання житла, але повідомив про намір передати його з дружиною на благодійність.
Українсько-польські відносини
Тема відносин з Україною стала однією з ключових у виборчій кампанії, і супроводжується певними скандальними заявами.
Наприклад, кандидат у президенти Польщі, член партії Дональда Туска «Громадянська платформа» Рафал Тшасковський на дебатах 12 травня заявив, що Україна має бути буферною зоною між росією та ЄС.
«З часу, коли я працював в ЄС, в Європарламенті, я чітко заявляв, що Росія є загрозою, а Україна повинна бути буферною зоною. Натомість інтереси ЄС і США є абсолютно однаковими, а саме: Росія не може виграти цю війну, і всі ми, безперечно, прагнемо миру»
Кароль Навроцький, кандидат від партії «Право і Справедливість», як колишній голова Інституту національної пам’яті, відомий своєю жорсткою позицією щодо польсько-українських історичних питань, підігріває антиукраїнські настрої, виступаючи проти вступу України в ЄС і НАТО без вирішення питання волинських жертв.
«І, нагадуючи про польські інтереси, я би повторив, що до того часу, поки не будуть вирішені наші справи, зокрема щодо ексгумації жертв Волинського геноциду на Україні, я не бачу майбутнього України в Євросоюзі та в НАТО. Тож тут моя думка не змінюється. Моєю партією є Польща»
У річницю повномасштабного вторгнення рф у 2025 році кандидат в президенти Польщі від «Конфедерації» Славомір Менцен та Анна Брилка, депутатка Європарламенту від «Конфедерації», здійснили візит до Львова. Менцен записав відео на фоні пам’ятника Степану Бандері та звинуватив українців у «вшануванні злочинців». Анна Брилка на відео сказала, що «це так само, якби в Німеччині встановлювали пам’ятники Гітлеру».
Мер Львова Андрій Садовий заявив, що Менцену «варто проявити хоробрість і записати відео біля Донецької стели». У відповідь на це Менцен хоч і утримався від порушення особливо чутливої теми у польсько-українських відносинах, не згадуючи про «польський Львів». Проте використав формулювання «культурно польський Львів». Політик заявив, він «поляк і поїхав до гарного та культурно польського міста Львова, якому колись росіяни завдали багато шкоди».
Кандидат у президенти Польщі видавав себе за іншу людину
Кароль Навроцький є лідером із виборчих скандалів у Польщі. Кілька років тому він з'явився на телебаченні під псевдонімом Тадеуш Батир, щоб похвалити свою книгу. Видаючи себе за іншу особу, він стверджував, що надихнувся собою як істориком, що досліджував злочинність у комуністичній Польщі. Також він заявляв про особисту зустріч з «автором».
Ця історія викликала шквал насмішок у польських соцмережах. Користувачі жартували, хто ж насправді балотується — Навроцький чи його альтер-его Батир. На прохання прокоментувати цю дивну історію, політик відповів, що використання літературних псевдонімів є звичним явищем в польському академічному середовищі.
Вибори в Польщі: деталі
Президент Польщі обирається всенародним голосуванням строком на 5 років. Вибори в Польщі заплановані на 18 травня 2025 року, з можливим другим туром 1 червня (якщо жоден із кандидатів не набере в 1 турі понад 50% голосів).
Інавгурація новообраного президента відбудеться 6 серпня 2025 року, коли завершиться другий термін Анджея Дуди. Чинний президент Анджей Дуда, закінчує свою другу каденцію, і тому не має права балотуватись.
У виборах беруть участь 13 кандидатів, серед яких Рафал Тшасковський, Кароль Навроцький, Славомір Менцен, Магдалена Беят, Шимон Головня, Артур Бартошевич, Гжегож Браун, Марек Якуб'як, Мацей Мацяк, Йоанна Сенишин, Кшиштоф Становський, Марек Вох і Адріан Зандберг.
Відповідно до Конституції 1997 року Польща є парламентською республікою. Тож президент має переважно представницькі та гарантійні функції, але також володіє важливими повноваженнями у сферах безпеки, законотворення та призначень. Є верховним головнокомандувачем Збройних сил, призначає начальника Генштабу та вищих військових командирів.
Якщо порівнювати з Україною, то в Польщі президент — це скоріше арбітр і гарант. Він має право вето, вплив на армію і зовнішню політику, але не формує сам уряд і не керує виконавчою владою. Президент України — набагато впливовіший, особливо в силових та зовнішньополітичних питаннях. Хоч уряд формує Рада, президент може серйозно впливати на його склад і рішення. Тобто у Польщі більше парламентаризму, а в Україні — більше централізації навколо президента, попри формальну парламентсько-президентську модель.
Антиукраїнські настрої в Польщі перед виборами
Напередодні президентських виборів 2025 року в Польщі спостерігалось посилення антиукраїнських настроїв. Опитування CBOS Centre показало погіршення ставлення поляків до українських біженців: підтримка впала з 81% два роки тому до 50% у березні 2025 року. На тлі цих подій польські перевізники вперше за тривалий час блокували кордон з Україною.
Деякі польські політики використовують антиукраїнську риторику для залучення електорату. Наголошують на економічних проблемах, пов'язаних з допомогою Україні, та історичних суперечках.
Експерти з дезінформації також пов'язують антиукраїнські настрої з російською пропагандою в соцмережах. Перед виборами президента Польщі 18 травня 2025 року, російські пропагандистські канали активно поширювали фейкові новини та маніпуляції, спрямовані на розпалювання ворожнечі між поляками та українцями та для дестабілізації виборів і поляризації суспільства. Також спостерігались атаки на кандидатів, які не підтримують проросійську політику.
У Центрі аналізу дезінформації NASK (Польща) повідомили про дезінформаційну операцію, ймовірно з росії, в англомовному інфопросторі. В організації попереджають про можливі теорії змови щодо фальсифікацій на виборах, а також фейки про ЄС та втручання інших країн.
Дезінформаційна кампанія у Польщі є частиною великої російської операції Doppelganger, свідчить звіт Alliance4Europe. В соцмережах поширювали сотні маніпулятивних дописів з використанням польських медіа. Дезінформатори використовували посилання на відомі польські сайти, щоб фейки виглядали правдоподібно. Брали застарілі статті та вирвані з контексту заголовки для підкріплення брехні. Розрахунок іде на те, що ви не читатимете далі заголовка. Навіть польські ЗМІ можуть ненавмисно підігрувати дезінформаторам через провокаційні заголовки.
