Китайські заводи постачають дрони і Україні, і Росії
Україна та Росія масово закуповують компоненти для безпілотників у Китаї — часто в одних і тих самих постачальників. Китайські виробники намагаються зробити все, щоб українські та російські делегації не перетиналися під час візитів на заводи. Про це пише Financial Times із посиланням на українських виробників дронів.
І Росія, і Україна швидко нарощують власне виробництво дронів. Головна причина — потреба фронту і відносна дешевизна китайських компонентів. Процесори, камери, двигуни та системи зв’язку з Китаю коштують утричі дешевше за західні аналоги, тому саме вони стали основою для більшості безпілотників з обох боків війни.
Як пише Financial Times, часто українські й російські компанії купують ці компоненти в одних і тих самих китайських постачальників. При цьому виробники в Китаї докладають чималих зусиль, щоб їхні клієнти не зустрілися на одному заводі.
Засновник одного з найбільших українських виробників дронів TAF Industries Олександр Яковенко розповів виданню, що під час поїздок на заводи в південному Китаї помітив дивну точність у графіках.
За його словами, китайські партнери почали планувати його приїзд і від’їзд буквально по хвилинах і секундах. Іноді його просили зачекати неподалік, проводили через бічні входи, службові коридори або заводили в порожні конференц-зали. Згодом стало зрозуміло, навіщо потрібні ці «ритуали». «Усе робилося для того, щоб ми не перетнулися з росіянами, які також приїжджали на цей завод», — пояснює Яковенко.
За його словами, китайські постачальники фактично керують потоками клієнтів з обох країн. «Вони запрошують нас в один час, а росіян — в інший. Як тільки машина з росіянами виїжджає, машина з українцями заїжджає», — каже він.
Попри війну, технологічні новинки обидві сторони отримують майже одночасно. Це добре видно безпосередньо на полі бою. Представник компанії Vyriy Drone Олексій Бабенко розповідає, що українські фахівці часто впізнають нові китайські компоненти на російських дронах. «Ми бачимо новий відеопередавач на російських безпілотниках і одразу розуміємо, яка компанія в Китаї його виготовила», — каже він.
Після цього українці звертаються до виробника напряму. «Спочатку вони відповідають: “Ні, це не наше”. Ми пишемо ще раз — і тоді вони кажуть: «Добре, ми можемо продати це і вам»», — додає Бабенко.
За його словами, цей механізм працює і у зворотний бік. «Ми просимо зробити щось конкретне для нас, а вже за тиждень вони відправляють зразки до Росії і починають виробляти те саме для них», — зазначає він.
Олександр Яковенко визнає, що українські інженери часто змушені імпровізувати через нестачу запчастин. Водночас російські підрозділи, за його словами, виглядають підозріло добре забезпеченими китайськими технологіями.
Офіційно Китай заявляє про нейтралітет у війні та заборонив експорт чутливих технологій для безпілотників як до Росії, так і до України. Проте західні розвідслужби й українські посадовці неодноразово звинувачували Пекін у тому, що він фактично схиляється на бік Москви. Зокрема, йдеться про те, що китайська влада дозволяє російським компаніям купувати цілі виробничі лінії та вивозити їх до Росії.
Україна намагається локалізувати виробництво дронів усередині країни. Але, за словами Яковенка, залежність від Китаю залишається критичною. За його оцінками, близько 85% компонентів у простих FPV-дронах, які масово використовуються для ударів на фронті, досі мають китайське походження.
