21 квітня увага України та багатьох зарубіжних країн була прикута до Росії, де президент Володимир Путін виступав зі щорічним посланням до Федеральних зборів. Ця подія цікава тим, що у своїй промові до нації лідер країни-агресора посилає меседжі і внутрішньому споживачеві, і зовнішнього світові.
Зазвичай у цих посланнях закладені підходи, за якими Кремль вибудовує свої майбутні відносини і плани. Для України, уздовж кордонів якої Росія концентрує свої війська, зрозуміти наміри Путіна було дуже важливо. Але про нашу країну агресор на цей раз вирішив не говорити. Як побачили і прочитали посили Кремля провідні західні медіа, ми проаналізували у спецтемі.
Колективний «Шерхан» і Україна
При цьому, як зазначають ЗМІ, погрози про жорстку реакцію у відповідь з боку Росії відбуваються на тлі провокованої нею військової напруги навколо українських кордонів, пише Associated Press в статті Putin vows a 'quick and tough' Russian response for its foes («Путін пообіцяв «швидку і жорстку» відповідь Росії своїм противникам»):
«Президент Володимир Путін у середу суворо застеріг Захід від подальшого посягання на інтереси безпеки Росії, заявивши, що відповідь Москви буде «швидкою і жорсткою», що змусить винних гірко шкодувати про свої дії. Попередження під час щорічного звернення Путіна до нації прозвучало на тлі масового нарощування російської військової могутності поблизу України, де в останні тижні почастішали порушення режиму припинення вогню в ході семирічного конфлікту між підтримуваними Росією сепаратистами та українськими силами. Сполучені Штати і їх союзники закликали Кремль відвести війська»
Говорячи про «жорстку, асиметричну і швидку відповідь» на уявні загрози з боку третіх країн, Путін, на думку Associated Press, адресував ці слова Києву, якщо він спробує силовим шляхом відновити контроль над окупованими територіями Донбасу. При цьому про Україну безпосередньо російський президент говорив дуже мало. Не згадуючи нарощування військ і провокації біля кордонів.
У дестабілізації України, Білорусі та самої Росії Путін звинувачує саме Захід, відзначає ВВС, в замітці Putin warns of tough Russian action if West crosses 'red line' («Путін попереджає про жорсткі дії Росії, якщо Захід перейде «червону межу»»):
«Велику частину свого виступу президент Росії присвятив боротьбі з Covid-19 і планам щодо підвищення добробуту та економічного розвитку. Але він звинуватив Захід у загрозі стабільності в Росії і в її колишніх радянських сусідів Білорусі та Україні ... У своєму виступі Путін сказав, що «Захід не думав ні про Білорусь, ні про Україну, коли там відбувалися події Майдану». Масові протести на Майдані в Києві привели до того, що проросійський президент України Віктор Янукович втік до Росії в лютому 2014 року. «Організатори будь-яких провокацій проти Росії шкодуватимуть про свої дії так, як ніколи раніше», - попередив Путін»
Пошук діалогу з Байденом
Росія демонструє свою непоступливість і вважає за краще показувати силу в тих питаннях, які викликають найбільший резонанс на Заході, відзначає агентство Reuters, у статті Putin warns West of harsh response if it crosses Russia's 'red lines' («Путін попереджає Захід про різку відповідь, якщо він перейде «червоні лінії» Росії»):
«Під час гострої кризи у відносинах з США і Європою, коли російські війська зосередилися біля України і лідер опозиції Олексій Навальний оголосив голодування в тюрмі, кремлівський лідер використовував свій виступ до нації, щоб продемонструвати силу і міць Росії, і непокору перед обличчям зовнішніх загроз»
Незважаючи на войовничий тон щодо цих «зовнішніх загроз», які нібито походять із Заходу, звернення Путіна не містило прямого шантажу і закликів до конфронтації. Тому ринки відреагували на послання президента оптимістично, пише Reuters:
«Рубль зміцнився після виступу Путіна, і ринки інтерпретували це як зниження ескалації напруженості у відносинах із Заходом»
Про наміри знайти точки дотику з президентом США Джо Байденом можуть свідчити часті відсилання Путіна у своїй промові до теми екології та захисту клімату, чого раніше в подібному ключі не спостерігалося, вважає Bloomberg, в матеріалі Putin's New Climate Goal is a Lot Less Ambitious Than it Sounds («Нова кліматична мета Путіна набагато менш амбіційна, ніж здається»):
«Президент Росії Володимир Путін приділив питанням клімату більше часу, ніж зазвичай, у своєму зверненні до країни напередодні кліматичного саміту, організованого його американським колегою Джо Байденом, але мета щодо викидів, яку він рекламував, не така амбітна, як це прозвучало»
Не зовсім зрозуміло, пише інформагентство, як буде досягнута ця мета в країні, «де виробництво викопного палива є найбільшим джерелом доходів бюджету».
«Тим не менше, той факт, що Путін приділяє увагу цій темі і бере участь у кліматичному саміті, є кроком вперед для лідера, який зазвичай висміює поновлювані джерела енергії»
У посланні до Федеральних Зборів темі зовнішньої політики було відведено значно менше уваги, ніж внутрішнім питанням: захисту росіян в умовах пандемії, соціальним темам, розвитку національних проектів, перспективам економіки і тд. Путін визнав складне становище речей для своїх громадян і вирішив сконцентруватися на цьому, а не нагнітанні протистояння із Заходом, пише The New York Times, в матеріалі Putin Warns the West as Protests Emerge at Home («Путін попереджає Захід на тлі протестів усередині країни»):
«Деякі аналітики припустили, що пан Путін може використати своє щорічне звернення до нації, щоб оголосити привід для введення військ в Україну. Але цей можливий результат не здійснився, навіть незважаючи на те, що величезна військова присутність Росії у кордонів України не подавала жодних ознак ослаблення. Путін також не згадав ув'язненого лідера опозиції Олексія Навального, прихильники якого в середу проводили акції протесту по всій країні. Замість цього він присвятив більшу частину свого виступу внутрішнім питанням, визнаючи невдоволення росіян тяготами пандемії. Він змалював у загальних рисах програми субсидування дитячих літніх таборів, упорядкування системи виплати аліментів матерям-одиначкам та переходу більшої кількості соціальних послуг в Інтернет»
Всі ці ознаки, проте, ще не означають, що російський президент вирішив «відступити від краю прірви», вважає видання:
«Зараз, на третьому десятилітті свого правління, він, здається, більш ніж коли-небудь переконаний у своїй особливій історичній ролі батька відродженої російської нації, що бореться на батьківщині і за кордоном проти боягузливого, лицемірного, морально розваленого Заходу»
