$ 41.59 € 47.19 zł 11.1
+22° Київ +23° Варшава +9° Вашингтон

Конклав 2025: хто може стати новим Папою Римським

Ілона Завальнюк 06 Травня 2025 19:25
Конклав 2025: хто може стати новим Папою Римським

Смерть Папи Римського Франциска ознаменувала кінець понтифікату, який запам'ятався реформаторськими кроками, прагненням до діалогу та реакцією на виклики сучасності. У період Sede Vacante увага світу прикута до виборів нового духовного лідера католиків. 

Процес обрання Папи Римського, відомий як конклав, завжди викликає жвавий інтерес та численні спекуляції. Експерти з Ватикану, церковні оглядачі та навіть букмекерські контори намагаються спрогнозувати ім'я майбутнього понтифіка, аналізуючи біографії, погляди та вплив ключових кардиналів.

Розповідаємо про головних кандидатів на папський престол, їхні життєписи, церковні переконання та прогнози букмекерів. 

Процес обрання Папи Римського — Конклав (Conclave)

Після смерті Папи Франциска 21 квітня 2025 року розпочався період sede vacante. Управління Церквою перейшло до Колегії кардиналів, головним завданням якої є організація конклаву для обрання нового Папи.

Конклав розпочнеться у Ватикані, в Сикстинській капелі, 7 травня 2025 року о 16:30 за місцевим часом. Точний час оголошення рішення неможливо передбачити, оскільки конклав може тривати від кількох годин до кількох днів. 

image


Процес обрання Папи на конклаві є таємним, будь-яка інформація до оголошення результату не розголошується, а використання мобільного зв'язку кардиналам обмежать. Голосування відбувається таємно за допомогою бюлетенів, які після підрахунку спалюються. Колір диму з труби Сикстинської капели сигналізує про результат: чорний — немає рішення, білий — Папу обрано.

Для обрання Папи потрібна більшість у дві третини голосів кардиналів. У разі відсутності консенсусу після кількох голосувань можливі додаткові процедури, такі як голосування між двома кандидатами, які отримали найбільшу кількість голосів у попередньому раунді. 

Рішення оголошується білим димом з труби Сикстинської капели, після чого кардинал-протодиякон проголошує «Habemus Papam»‎ та ім'я нового понтифіка.

image


ТОП-7 кандидатів на пост Папи Римського


Кардинал П'єтро Паролін


Кардинал П'єтро Паролін вважається головним фаворитом на папський престол. Він є державним секретарем Святого Престолу з 2013 року (це найвища посада після Папи), фактично як "прем'єр-міністр" Ватикану. Відіграє ключову роль у дипломатичних відносинах Ватикану. 

image


Біографія: Народився в Італії 17 січня 1955 року. З ранніх років відчув потяг до служіння Церкві. У 1980 році прийняв священницький сан. Отримав освіту в галузі канонічного права та дипломатії. Протягом своєї кар'єри працював дипломатом Ватикану в Нігерії та Мексиці. У період з 2002 по 2009 рік обіймав посаду заступника державного секретаря з міжнародних відносин. У 2009 році призначений єпископом і нунцієм у Венесуелі, а в 2014 році став кардиналом. 

Діяльність та погляди: протягом одинадцяти років служіння у Ватикані під час понтифікату Папи Франциска демонстрував лояльність до нього. Характеризується як політично поміркований діяч, який підтримує діалог та поступову модернізацію церкви. Відіграє важливу роль у переговорах з Китаєм щодо призначення єпископів та бере активну участь у мирних ініціативах, спрямованих на врегулювання конфлікту в Україні, якій неодноразово висловлював свою підтримку. Здійснював візити до України, зокрема до Львова у 2016 році та до Києва у 2024 році. Є визнаним експертом з геополітичної ситуації в Азії.

Суперечливі моменти: Угода Ватикану з Китаєм щодо призначення єпископів у 2018 році викликала критику за «колаборацію з комуністами»‎.

Кардинал Фрідолін Амбонго Бесунгу


Один із найбільш обговорюваних кандидатів на пост Папи Римського. Представляє Демократичну Республіку Конго. Якщо його оберуть Папою, стане першим африканцем на цьому посту за понад 1500 років. Його можливе папство вважається відходом від ліберального курсу Франциска.

image


Біографія: Обіймав посади єпископа Бокунгу-Ікели (2004-2016), апостольського адміністратора Коле (2008-2015) та Мбандака-Бікоро (2016). З 2016 по 2018 рік — архієпископо Мбандака-Бікоро, а з 2018 року є архієпископ Кіншаси. У 2019 році Папа Франциск звів його в сан кардинала з титулом Сан-Габріеле-Арканджело-алл’Аква-Траверса. Також є Президентом Симпозіуму єпископських конференцій Африки та Мадагаскару.

Діяльність та погляди: Єдиний африканець у складі Ради кардиналів, яку створив Папа Франциск у 2013 році для реформування Ватикану. Критикує корупцію та порушення прав у Конго, називав вибори 2018 року фарсом. Виступає проти західних ідеологій щодо ЛГБТ, підтримує традиційне вчення про целібат та одностатеві союзи. Відкинув папський дозвіл на благословення одностатевих пар, оголосивши його недійсним в Африці.

Суперечливі моменти: У квітні 2024 року опинився під слідством у ДР Конго через критику влади та проповіді у ЗМІ щодо безпеки й політики країни. Йому інкримінували підбурювання («поширення неправдивих чуток, заклики до повстання та насильства»)

Кардинал Луїс Антоніо Тагле


Кардинал Луїс Антоніо Тагле з Філіппін, колишній архієпископ Маніли, нині очолює у Ватикані Дикастерію Євангелізації. За свій привітний стиль, соціальну активність та відкритість відомий як «азійський Франциск». Він є лише сьомим філіппінцем, який став кардиналом, і у разі обрання стане першим Папою Римським з Південно-Східної Азії.

image


Біографія: Народився 1957 року в Манілі у побожній католицькій родині з філіппінсько-китайським корінням. Обрав духовний шлях, хоча спочатку готувався стати лікарем. У 1982 році — висвячений на священика. Згодом став професором і ректором семінарії. Здобув докторський ступінь у США. Служив єпископським вікарієм та парохом. У 2001 році призначений єпископом Імуса. Член Міжнародної богословської комісії. У 2011 році Папа Бенедикт XVI призначив його архієпископом Маніли, а в 2012 році звів у сан кардинала. З 2019 року працює у Ватикані на посаді префекта (пізніше — пропрефекта) Дикастерії Євангелізації.

Діяльність та погляди: Виступає за реформи в питаннях сексуальної етики, шлюбу та ставлення до ЛГБТ. Критикує різку риторику Церкви щодо ЛГБТК+, розлучених і повторно одружених католиків, вважаючи за необхідне дозволити їм індивідуальне причастя. Водночас дотримується традиційних поглядів щодо неприпустимості абортів, контрацепції та практичного атеїзму. Деякі консервативні кола вважають його надто ліберальним. Очолюючи Caritas Internationalis, координував допомогу українським біженцям у 2022 році та висловив співчуття у зв'язку із загибеллю співробітників у Маріуполі. Користується значною популярністю серед молоді, активно використовує соціальні мережі та телебачення. Приділяє увагу соціальним проблемам, допомагає незахищеним верствам населення. Вільно володіє багатьма мовами, серед яких тагальська, англійська, італійська, французька, корейська, китайська та латина.

Суперечливі моменти: Висловлюються сумніви щодо його обрання через «катастрофічне управління» в Caritas Internationalis. У листопаді 2022 року Луїса Антоніо Тагле звільнили з посади голови цієї організації разом з усім персоналом на тлі звинувачень у неналежному керівництві.

Кардинал Маттео Дзуппі 


Маттео Дзуппі, італійський кардинал та архієпископ Болоньї, очолює Єпископську конференцію Італії. Він є одним із найактивніших кардиналів на міжнародній арені, відомий своєю миротворчою діяльністю, за що в італійських медіа його часто називають «Папою миру».

image


Біографія: Народився в Римі у 1955 році. Його родина мала тісні зв'язки з Ватиканом. Здобув освіту в галузі літератури, філософії та богослов'я. У 1981 році висвячений на священника. Служив помічником парафіяльного священика, настоятелем храму та очолював єпархіальну раду священиків. У 1992 році відіграв важливу роль у досягненні мирних угод у Мозамбіку. У 2006 році отримав почесний титул капелана Його Святості. У 2012 році став єпископом-помічником Риму, а в 2019 році Папа Франциск звів його у сан кардинала.

Діяльність та погляди: Не боїться відкрито говорити про необхідність реформування ролі жінок у Церкві та більш прогресивного підходу до сучасного суспільства. Відомий своїм прогресивним ставленням до ЛГБТК+ спільноти, виступає за права ув'язнених та проти смертної кари, вважаючись одним із найбільш ліберальних кандидатів на папський престол. Активно підтримує Україну, висловлюючи солідарність з її народом та закликаючи до миру. У 2023-2024 роках він представляв Ватикан у мирних місіях щодо війни в Україні, відвідуючи Київ, Москву, Вашингтон та Пекін задля сприяння мирному врегулюванню, поверненню українських дітей та обміну полоненими. Його миротворча діяльність отримала підтримку серед кардиналів Глобального Півдня. Призначений мирним посланником Ватикану в Україні, на Західному березі річки Йордан та в Пекіні. Дзуппі поділяв пастирську та соціальну орієнтацію Папи Франциска, приділяючи особливу увагу бідним, мігрантам та миротворчості. Відомий своєю скромністю, зокрема тим, що пересувається Болоньєю на велосипеді. Він є близьким до католицької спільноти Сант-Егідіо, відомої своїми гуманітарними ініціативами. 

Суперечливі моменти: Відсутність досвіду в управлінні Ватиканом.

Кардинал Пітер Тарксон


Кардинал Пітер Кодво Аппіа Тарксон представляє Гану та є однією з найвпливовіших постатей Африки в Католицькій Церкві. Він став першим кардиналом з Гани у 2003 році, символізуючи зростання ролі Африки в католицизмі. З 2022 року обіймає посаду канцлера Папської академії наук і Папської академії соціальних наук.

image


Біографія: Народився 1948 року в Гані в християнській родині, де також були мусульмани. Освіту здобував у семінаріях Гани та США, отримавши ступінь бакалавра з теології. У 1975 році висвячений на священника. Не завершив навчання на докторському рівні в Римі через призначення єпископом. Обіймав посади президента Єпископської конференції Гани (1997-2005) та голови Національної ради миру Гани (2006-2010). З 1992 по 2009 рік — архієпископ Кейп-Косту, а з 2009 по 2017 рік очолював Папську раду справедливості і миру. У 2017 році став першим префектом новоствореної Дикастерії з інтегрального розвитку людини.

Діяльність та погляди: Вважався одним із потенційних кандидатів на папський престол під час конклаву 2013 року. Відомий як поміркований консерватор, який підтримує традиційне вчення Церкви, але водночас відкритий до діалогу. Його соціальні погляди є прогресивними в окремих аспектах, наприклад, у критиці криміналізації гомосексуальності в Гані, хоча в богословських питаннях він дотримується традиційних позицій. Попри поширення СНІДу в Африці, він висловлювався проти використання презервативів. Засуджуючи ісламофобію, кардинал водночас застерігав щодо потенційної загрози ісламу для особистих свобод. У 2018 році він відвідав Україну в рамках ватиканської ініціативи, де молився за мир і передав благословення Папи Франциска українському народу. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році публічних заяв щодо війни не робив. Кардинал Пітер Тарксон активно порушував питання кліматичної кризи з початку 2010-х років, але одним із найпомітніших моментів є його участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі у 2018 році.

Суперечливі моменти: У 2013 році викликав суперечки, пов'язавши сексуальні скандали в Церкві з гомосексуальністю. В інтерв'ю CNN він припустив, що такі скандали менш ймовірні в Африці через культурну нетерпимість до гомосексуальності. Після хвилі критики Тарксон пом'якшив свою позицію, визнавши, що його коментарі могли неправильно інтерпретувати. Він наголосив на необхідності глибшого розуміння культурних контекстів та уникнення узагальнень у таких чутливих питаннях.

Кардинал П'єрбаттіста Піццабалла


П'єрбаттіста Піццабалла — італійський францисканець є першим в історії кардиналом, який постійно проживає в Ізраїлі. Він обіймає важливу посаду Латинського патріарха Єрусалима, що робить його ключовим представником Ватикану на Святій Землі. У разі обрання на папський престол, він може стати одним з наймолодших Пап Римських за останній час.

image


Біографія: Народився в Італії у 1965 році, з юності обрав священницький шлях, вступивши до францисканської семінарії у 1976 році. Вивчав богослов'я та Святе Письмо в Єрусалимі, де також опанував давньоєврейську мову. У 1990 році став священником. З 1999 року служив у Курії Святої Землі, у 2001 році очолив монастир святих Симеона й Анни. З 2004 по 2016 рік — Кустод Святої Землі. У 2008 році став консультантом Папської ради у справах єдності християн. З 2020 року є Латинським патріархом Єрусалима. У липні 2023 року Папа Франциск звів П'єрбаттісту у сан кардинала, зробивши його першим кардиналом, який постійно проживає в Ізраїлі.

Діяльність та погляди: П'єрбаттіста Піццабалла обережно висловлюється щодо суперечливих церковних питань, що може викликати питання про його справжні погляди, проте загалом вважається прихильником ортодоксальних традицій, відкритим до сучасності. Маючи тривалий досвід життя в Ізраїлі та Палестині, він брав участь у Синоді єпископів з питань Близького Сходу та відіграв ключову роль в організації історичної зустрічі 2014 року між Папою Франциском, лідерами Ізраїлю та Палестини, а також Константинопольським патріархом. У контексті ізраїльсько-палестинського конфлікту Піццабалла критикував будівництво роздільного бар'єра та брав участь у протестах. Він також засуджував палестинських лідерів за схильність звинувачувати Ізраїль у всіх проблемах. Одним із перших він рішуче засудив напади ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року та запропонував себе в обмін на ізраїльських дітей-заручників, чим заслужив широку повагу. Він закликав до припинення війни та безглуздого насильства, чітко засуджуючи дії ХАМАС. Вільно володіє івритом та арабською мовами, що сприяє його діяльності в регіоні.

Суперечливі моменти: Спільна заява християнських лідерів Єрусалима, підписана Піццабаллою після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року, спочатку не містила прямого засудження терористичної групи, викликавши обурення в Ізраїлі. Пізніше Піццабалла дистанціювався від заяви та засудив неприйнятне варварство ХАМАС. У лютому 2024 року його заява про «непропорційну» реакцію Ізраїлю також спровокувала критику. Окремо згадується його стиль управління, який деякі вважають таким, що заохочує перебування поруч «тихих» людей, а також його відмова від францисканської ряси після єпископського призначення, що викликає неоднозначну реакцію.

Кардинал Петер Ерде


Петер Ерде, угорський кардинал, з 2003 року очолює архієпархію Естергом-Будапешта як примас Угорщини. Він також обіймав посаду президента Ради єпископських конференцій Європи з 2006 по 2016 рік та є впливовою постаттю в сучасній політиці Католицької Церкви.

image


Біографія: Народився у Будапешті 25 червня 1952 року, найстарший із шести дітей. Навчався в семінаріях Естергома та Будапешта, а також у Римі, де здобув докторські ступені з теології та канонічного права. У 1975 році став священиком архієпархії Естергома. Викладав богослов'я та канонічне право, зокрема за кордоном (включаючи Берклі), був ректором Угорського коледжу в Римі та викладачем у папських університетах. Служив секретарем, а згодом президентом Угорської єпископської конференції. Викладав у Католицькому університеті імені Петера Пазмани, де з 2005 року є великим канцлером. Став членом Угорської академії наук та почесним доктором Університету Наварри. У 2003 році Папа Іван Павло ІІ звів його у сан кардинала (на той час наймолодшого). Очолював Раду єпископських конференцій Європи з 2006 по 2016 роки.

Діяльність та погляди: Кардинал Ерде відомий своїми консервативними поглядами в Церкві. Він виступає проти причастя для розлучених і повторно одружених католиків, а також категорично не підтримує одностатеві шлюби, хоча й закликає до пасторської підтримки осіб, які відчувають одностатевий потяг. Його позиція щодо прийому біженців є жорсткою, він порівнював цей процес з торгівлею людьми. Вважається, що він симпатизує політиці угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана. Ерде вільно володіє багатьма європейськими мовами, включаючи англійську, італійську, французьку, словацьку, латину та російську, окрім рідної угорської.

Суперечливі моменти: Надмірна лояльність кардинала Петера Ерде до націоналістичного уряду Віктора Орбана викликає критику через мовчання Церкви щодо спірних урядових рішень.Заява 2015 року про можливе трактування допомоги мігрантам як торгівлі людьми суперечила гуманітарним закликам Папи Франциска. Недостатньо рішуча реакція на звинувачення у сексуальному насильстві з боку угорського духовенства також є предметом критики.

Інші кандидати 


Серед потенційних наступників на Святий Престол називали й ім'я Марка Уелле. Кардинал Уелле вже двічі фігурував серед можливих кандидатів на Папу Римського — у 2005 та 2013 роках. Тривалий час він очолював Дикастерію у справах єпископів у Ватикані, відповідаючи за відбір кандидатів на єпископські посади по всьому світу. Уелле вважають консерватором із сучасним поглядом на світ, який твердо підтримує збереження целібату для священників. Він виступає проти висвячення жінок, але водночас закликає до розширення їхньої ролі в управлінні Католицькою Церквою, аргументуючи це тим, що «Христос — чоловік, а Церква — жінка». У 2023 році кардинал Квебеку Марк Уелле пішов на пенсію на тлі звинувачень у сексуальних домаганнях. Кілька осіб висунули проти нього подібні звинувачення, які він категорично заперечує, подавши зустрічний позов про наклеп.

image


Також серед претендентів звучало ім’я кардинала Раймонда Лео Берка (США), який є провідним архіконсерватором у католицькій церкві, прихильником латинської меси та публічним критиком ліберальних тенденцій Папи Франциска. Берк виступає проти пом'якшення ставлення до ЛГБТК+ спільноти та розлучених, які знову одружилися, називав одностатеві шлюби «диявольською ситуацією». Він також проти евтаназії та вважає, що політики, які підтримують аборти, не повинні причащатися. Берк критикував «фемінізацію» церкви та використання COVID-19 «таємними силами». У 2004 році його звинувачували в ігноруванні повідомлень про сексуальні домагання священиків, а також у відмові створити фонд для жертв. Папа Бенедикт XVI призначив Берка кардиналом у 2010 році.

image


Як США можуть вплинути на вибори Папи Римського


Активна підтримка Раймонда Берка Дональдом Трампом викликає побоювання щодо потенційного впливу США на вибори Папи. Хоча прямий вплив на голосування кардиналів малоймовірний, це може формувати громадську думку.

До того ж США мають значну кількість кардиналів, які є виборцями на конклаві. Відомо, що у Конклаві 2025 року візьмуть участь 10 кардиналів зі Сполучених Штатів Америки — це друга за чисельністю група кардиналів-виборців після Італії (17).  Їхня позиція та голоси можуть бути важливими при визначенні наступного Папи.

Вплив США також може проявлятися через громадську думку, медіа та геополітичний контекст відносин зі Святим Престолом.

Хто голосуватиме на Конклаві


У виборах Папи беруть участь кардинали молодші 80 років на момент смерті чи зречення попередника. На конклаві, що обирає наступника Папи Франциска, голосують 133 кардинали з 71 країни — найінтернаціональніший склад в історії. 

Регіональне походження кардиналів може відігравати певну роль на Конклаві. Ще одним фактором є геополітична ситуація у світі. 

Найбільше представництво на Конклаві-2025 мають такі країни:

  • Італія: 17 кардиналів
  • США: 10 кардиналів
  • Бразилія: 7 кардиналів
  • Іспанія: 6 кардиналів
  • Франція: 5 кардиналів
  • Аргентина, Канада, Індія, Польща, Португалія: по 4 кардинали
  • Німеччина, Філіппіни, Велика Британія: по 3 кардинали
  • Кот-д’Івуар, Японія, Мексика, Швейцарія: по 2 кардинали

Ще 53 країни представлені по одному кардиналу, включаючи такі регіони, як Африка, Азія, Латинська Америка та Океанія.

Україну на Конклаві представляє єпископ Микола Бичок, наймолодший серед кардиналів-виборців. Він є єпископом Української Греко-Католицької Церкви та входить до числа п’яти кардиналів від Східних Католицьких Церков. 

Усі 133 кардинали, які візьмуть участь у виборі нового Папи Римського, уже прибули до Риму.

Букмекерські ставки на наступного Папу Римського


Букмекерські контори почали приймати ставки на наступного Папу ще з 2023 року через чутки про здоров'я Папи Франциска, але особливо активно — після підтвердження його проблем на початку 2025 року, смерті у Великодній понеділок та офіційного оголошення Конклаву 7 травня.

Букмекери вважають П'єтро Пароліна головним фаворитом на папський престол (35-40% шансів). Луїс Антоніо Тагле також має високі шанси (28%). Маттео Марія Дзуппі, Петер Ерде, Пітер Тарксон та Марк Уелле також розглядаються як потенційні кандидати.

Більшість букмекерських контор припиняє прийом ставок безпосередньо перед початком Конклаву або одразу після першого голосування. OLBG та BetUS оголосили, що ставки закриють вранці 7 травня 2025 року, перед початком Конклаву у Сикстинській капелі. OddsChecker закриває ринок або до початку першого голосування, або одразу після появи новин про "білий дим".

Актуальні коефіцієнти на Папу Римського


OLBG.com:

Луїс Антоніо Тагле — 1/1 (ймовірність 50%)

П'єтро Паролін — 6/4 (40%)

Фрідолін Амбонго Бесунгу — 5/1 (16.7%)

Пітер Терксон — 6/1 (14.3%)

Маттео Дзуппі — 6/1 (14.3%)

OddsChecker:

Луїс Антоніо Тагле — 3/1 (25%)

П'єтро Паролін — 4/1 (20%)

Пітер Терксон — 5/1 (17%)

Пітер Ердо — 6/1 (14%)

BetOnline:

Луїс Тагле — +600

П'єтро Паролін — +600

Пітер Терксон — +600

Марк Уелле — +700

Роберт Сара — +1000

BetUS:

Луїс Тагле — +300

П'єтро Паролін — +350

Марк Уелле — +350

Деякі букмекери пропонують ставки на континент походження нового Папи: Азія — -250, Європа — +200, Африка — +150. А  також ім’я нового Папи: "Франциск II" — фаворит серед можливих імен. 

Аналіз букмекерських ставок, хоч і є цікавим індикатором громадської думки та медійного інтересу, але його слід сприймати з обережністю. Ставки відображають лише зовнішні оцінки та спекуляції, і не можуть передбачити складних внутрішніх динамік конклаву та остаточного вибору кардиналів.