Конституційна криза в Польщі має глибший характер, ніж видається на перший погляд.
Політична «штовханина» довкола Трибуналу триває вже понад 10 років, і першим почав «підрихтовувати» його роботу під свої політичні потреби той, хто зараз найбільше обурюється тим, що відбувається. Саме партія «Право і справедливість» першою почала це робити.
Ситуація справді складна і викликає серйозне протистояння. Адже в планах Кароля Навроцького, оголошених публічно, є зміни до Конституції, які поки що не виносилися на обговорення. Але зрозуміло, що Навроцького не влаштовує нинішній стан справ, нинішній розподіл можливостей у парламентській республіці, де позиції президента, на його погляд, є слабкими.
Ми побачили кілька цікавих моментів. По-перше, прагнення змінити керівництво Конституційного трибуналу саме напередодні Дня всіх святих, коли 99% поляків їдуть до могил своїх близьких. По-друге, Кароля Навроцького не було в Польщі, і він навіть розвернув літак на шляху до Сенегалу, щоб повернутися. Це прагнення Дональда Туска забезпечити для себе певні політичні преференції. Туск не очікував повернення Навроцького, а Навроцький почав діяти в парадигмі такого собі політичного бійця. Вона йому близька особисто, і він, за великим рахунком, не має іншого вибору, як особисто прийти до Конституційного трибуналу і там посваритися з його суддями.
Разом із тим бачимо, що Навроцький почав процес політичних консультацій із правими і лівими партіями — тобто він демонструє необхідність пошуку виходу з цієї ситуації. Туск натякає, що він не схильний йти на компроміси і буде зміна керівництва Конституційного трибуналу та будуть різні відповідні кроки. Звучать голоси про те, що необхідно переформатувати Конституційний трибунал. За згоди всіх сторін виникає питання: хто міг би бути арбітром у цьому випадку? Адже позиція Навроцького все-таки більше відображає позицію правих сил, і йому складно бути арбітром у цій ситуації. Тому я припускаю, що ця криза триватиме, а її наступним проявом буде Марш незалежності 11 листопада, на який традиційно виходять праві сили. І я б радив уважно дивитися, хто буде поруч із Навроцьким під час цього маршу. Він брав участь у ньому і минулого року, і думаю, що обов'язково братиме участь і цього року.
Для України ця криза, як будь-яка криза, яка зазіхає на засади стабільності Польщі, є загрозою, бо це загроза нашому стратегічному партнеру. Тож я точно не радив би зловтішатися з цього всього, постити якісь меми, тощо — бо чесно кажучи, ми трохи в різних політичних історіях у будь-якому випадку.
Євген Магда
