Контроль Китаю над рідкісноземами впливатиме на відносини зі США, — Bloomberg

Під час зустрічі в Китаї лідер КНР Сі Цзіньпін та президент США Дональд Трамп зайняли стриману позицію щодо питання рідкісноземельних елементів, що різко контрастує з попередніми домовленостями між країнами. 

Про це повідомляє Bloomberg.

За даними видання, питання критично важливих мінералів стало одним із ключових фонових чинників саміту, однак обидві сторони висловилися щодо нього досить лаконічно. У публікації зазначається, що раніше досягнення угоди про відновлення постачання рідкоземельних магнітів було однією з головних цілей американського президента.

Домінування Китаю на ринку рідкісноземельних елементів залишається стратегічною перевагою Пекіна. За оцінками експертів, це створює для Сі Цзіньпіна значні важелі впливу у відносинах із Вашингтоном, які можуть зберігатися протягом багатьох років.

Ці матеріали є критично важливими для:

• виробництва винищувачів F-35
• підводних човнів класу «Вірджинія»
• електромобілів
• високотехнологічної електроніки та оборонної промисловості

За оцінками Bloomberg Economics, близько 4% ВВП США (приблизно 1,2 трлн доларів) пов’язані з галузями, що використовують рідкісноземельні елементи.

Залежність США від китайських поставок вже мала практичні наслідки. У матеріалі згадується випадок, коли компанія Ford була змушена тимчасово зупинити виробництво через дефіцит необхідних матеріалів.

Після минулорічних подій адміністрація Трампа активізувала зусилля зі зменшення залежності від Китаю. За даними Bloomberg Intelligence, у світі цього року близько 10 мільярдів доларів державних інвестицій спрямовано в шахти, переробні підприємства та виробничі потужності у цій сфері.

Одним із прикладів альтернативного виробництва є підприємство компанії Lynas Rare Earths у Малайзії, де здійснюється переробка сировини з Австралії. Там виробляють так звані «важкі» рідкісноземельні елементи, які мають стратегічне значення для промисловості.

Процес їх отримання складний і тривалий та включає хімічну сепарацію. У публікації підкреслюється, що Китай протягом десятиліть розвивав власні технології у цій сфері, що дало йому значну перевагу.

Аналітики зазначають, що ослаблення домінування Китаю на ринку рідкісноземельних елементів є довготривалим процесом. Навіть за оптимістичних сценаріїв Китай може залишатися провідним гравцем щонайменше до 2030 року.

Це суттєво обмежує простір для маневру США у відносинах із Пекіном, зокрема для адміністрації Трампа.

Як зазначає Bloomberg, залежність США від критичних мінералів впливає і на дипломатичні відносини. Це змушує Вашингтон діяти обережніше напередодні нових переговорів із Пекіном, які можуть відбутися восени.

Окремо наголошується, що Китай розглядає можливість експортного контролю рідкісноземельних елементів навіть за межами своєї території, що може стати додатковим інструментом тиску у міжнародній торгівлі.

Ситуація навколо рідкісноземельних елементів залишається одним із ключових факторів напруги у відносинах між США та Китаєм. Економічна залежність, технологічна складність виробництва та домінування КНР формують довгостроковий баланс сил, який, за оцінками експертів, навряд чи суттєво зміниться у найближчі роки.