Країни Балтії остаточно розірвали економічні зв’язки з рф – Bloomberg
Естонія, Латвія та Литва майже повністю припинили торгівлю з рф, скоротивши обсяги економічної взаємодії на 91% порівняно з 2021 роком. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що повернення до колишнього формату відносин неможливе, оскільки рф залишатиметься загрозою навіть після завершення війни.
Про системну переорієнтацію регіону на західні ринки та відмову від російських ресурсів видання Bloomberg.
Стратегічний розрив суттєво вплинув на транспортну галузь: у Латвії обсяги залізничних перевезень впали вдвічі через припинення транзиту російського вугілля та нафти. Натомість Литва збільшила інвестиції в енергетику на 25%, фокусуючись на відновлюваних джерелах для досягнення повної незалежності. Естонські виробники також адаптувалися, замінивши російську сировину поставками зі Скандинавії та перейшовши на англійську мову в комунікаціях із новими партнерами.
Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліна підкреслила, що інфраструктура та порти Балтії вже функціонують у новій реальності, де співпраця з рф не розглядається. У регіоні також обговорюють запровадження механізмів публічного визначення компаній, які все ще підтримують зв’язки з рф та Білоруссю. Балтійські лідери закликають партнерів по ЄС не піддаватися на заклики до нормалізації відносин із Москвою та зберігати політику постійного тиску. Таким чином країни Балтії стали прикладом повної перебудови економічної моделі в умовах геополітичної кризи.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна оголосив про початок роботи над наступним пакетом санкцій ЄС проти рф одразу після затвердження 20-го санкційного списку. Естонська сторона наполягає на повному перекритті джерел фінансування агресії через запровадження заборони на послуги з морського транспортування нафти.
Європейський Союз одностайно схвалив надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро та запровадив 20-й пакет санкцій проти рф через її збройну агресію. Виплата позики розпочнеться найближчим часом для забезпечення найнагальніших бюджетних потреб української держави.
