Підтримка Китаєм резолюції Генеральної асамблеї ООН із визнанням росії країною-агресором, є результатом телефонних переговорів президента Володимира Зеленського та Сі Цзіньпіна, призначення представника голови КНР в Україні, а також призначення посла України в Китаї. Подальші голосування в ООН продемонструють, чи змінив Пекін остаточно свою позицію щодо агресії, чи це було одноразове ситуативне рішення. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт-міжнародник Ярослав Войтко.
На думку аналітика, голосування представника Китаю поки що не слід вважати остаточною зміною позиції Пекіна, адже резолюції Генасамблеї ООН мають рекомендаційний характер і не обов’язкові до виконання усіма членами Організації.
Водночас, експерт вважає цю подію непоганим «дзвіночком», що пролунав у контексті низки подій з активізації дипломатичних відносин України з Китайською Народною Республікою.
Ярослав Войтко нагадав, що першою ключовою передумовою для голосування в ООН за резолюцію, яка засуджує російську агресію, стала нещодавня телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та голови КНР Сі Цзіньпіна. На його думку, під час розмови Зеленський ймовірно допоміг своєму колезі усвідомити, що нинішня війна – це не просто «українська криза», а повномасштабна агресія росії проти нашої держави. Наступні рішення і голосування КНР продемонструють, наскільки у цьому вдалося переконати Пекін чи голосування в Генасамблеї мало кон’юнктурний характер.
Другою подією, що могли обумовити такі результати голосування в ООН, за словами експерта, стало призначення представника президента КНР в Україні.
«Лі Хуей – досвідчений дипломат, він десять років був послом у рф, чудово володіє російською мовою та обізнаний із російською ментальністю. З одного боку, викликає занепокоєння, що він може відстоювати проросійську позицію. З іншого боку, якщо Лі Хуей приїде в Україну, відвідає Ірпінь, Бучу та інші населені пункти, що постраждали від російської агресії та окупації, то завдяки його враженню і висновкам, офіційному Києву буде легше доносити українську позицію до керівництва Китаю»
експерт-міжнародникІ третьою подією, що певною мірою змінила ставлення Пекіна до ситуації, Ярослав Войтко назвав призначення нового посла України в КНР після двох років паузи. На думку експерта, це спростить донесення до китайського керівництва інформації про російську агресію.
«Голосування Китаю в Генасамблеї ООН – це перший непоганий «дзвіночок» для України. Хочеться сподіватися, що активізований діалог між державами у вигляді перших з моменту повномасштабного вторгнення рф телефонних переговорів Зеленського та Сі Цзіньпіна, триватиме надалі. Це дозволило Києву покращувати відносини з Китаєм і безпосередньо доносити правду про ситуацію в нашій країні. Не дивно, що у москві шоковані результатами голосування в Генасамблеї, адже там думали, що Пекін – беззастережний союзник росії»
кремль стрімко втрачає союзників
Ярослав Войтко також звернув увагу на стрімку втрату росією «напівсоюзників» на світовій арені. Він нагадав, що за резолюцію ООН з визнанням рф агресором, проголосували навіть відносно прихильні до кремля Вірменія, Казахстан, Індія та Бразилія. А «залізних» союзників, які беззастережно рухаються у фарватері росії, з огляду на голосування, в Генасамблеї ООН залишилося лише четверо – білорусь, КНДР, Нікарагуа та Сирія.
Зокрема, несподіване рішення Вірменії, експерт пояснив прагненням Єревану в максимально стислі терміни вирішити Карабаський конфлікт.
«З 1 по 4 травня у Держдепартаменті поблизу Вашингтона відбулися переговори очільників МЗС Вірменії й Азербайджану щодо проблеми Нагірного Карабаху. Опісля аналогічні переговори, ймовірно в іншому форматі, будуть проведені за участі росії, адже москва давно втручається у ситуацію в цьому регіоні, як і в цілому на пострадянському просторі. Водночас, той факт, що вірмени проводять такі переговори у Вашингтоні, свідчить про небажання Єревану обмежуватися лише російською допомогою, а точніше – російським втручанням. Тому не виключено, що Вірменія також буде змінювати свою позицію у взаємодії з росією»
Водночас, підтримку резолюції Генасамблеї ООН Індією, аналітик пояснив небажанням Нью-Делі и підпасти під вторинні й третинні санкції з боку США і «Групи семи» (G7) у випадку подальшого загравання з кремлем.
Загалом, Ярослав Войтко не виключає, що на сьогоднішній день існує певна, нехай наразі слабка, надія на те, що відомі зв’язками з росією країни, почнуть більш об’єктивно аналізувати події в Україні та вже не будуть настільки рішуче «плисти» у фарватері кремля.
«Це цікаві рішення, але все продемонструють подальші голосування, адже ця резолюція Генасамблеї ООН може виявитися лише ситуативним голосуванням і надалі підтримка російських або проросійських резолюцій може поновитися. Дипломатія – це складна річ. У такому випадку для цих країн справді були підстави проголосувати саме так, але за інших обставин, рішення можуть бути іншими. Головне, щоб ці країни справді усвідомили неправомірність дій російської сторони і сприяли припиненню агресії проти України. Зокрема Індія та Казахстан, можуть зіграти у цьому свою позитивну роль»
Голосування Китаю за антиросійську резолюцію Генасамблеї ООН
26 квітня Делегація Китаю в ООН уперше підтримала резолюцію Генеральної асамблеї ООН про співпрацю ООН із Радою Європи, в якій росія названа агресором у війні проти України. Раніше у таких голосуваннях Китай висловлювався проти або утримувався. Документ вміщує наступні слова: «...враховуючи, що безпрецедентні виклики, які сьогодні стоять перед Європою після агресії Російської Федерації проти України, а раніше проти Грузії і припинення членства Російської Федерації в Раді Європи…».
Додамо, що 26 квітня президент України Володимир Зеленський провів телефонні переговори з президентом Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном.
Під час розмови Сі заявив, що Китай відправить спеціального представника до Києва та москви «для поглибленого спілкування щодо політичного врегулювання кризи в Україні». Ним стане посол Китаю в росії у 2009-2019 роках Лі Хуей.
Також під час діалогу лідери знайшли точки дотику в обговоренні лідерами «мирного плану» Китаю і «формули миру» Володимира Зеленського.
Крім того, 26 квітня президент Володимир Зеленський призначив нового посла в КНР. Ним став екс-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін. Українське диппредставництво не мало посла в Китаї з моменту смерті Сергія Камишева 14 лютого 2021 року.
