«Ми просто сидимо й плачемо»: онкохворі в Газі помирають без лікування
Для Хані Наїма очікування — це не надія на одужання, а боротьба за право врятувати власне життя. Він живе з онкологією вже шість років і раніше проходив лікування за межами Сектора Гази. Сьогодні він, як і тисячі інших пацієнтів, опинився у пастці — без можливості виїзду та без доступу до терапії.
За словами лікарів, система охорони здоров’я в Газі фактично зруйнована. Після початку війни кількість смертей від онкологічних захворювань зросла в кілька разів. Хіміотерапія та променева терапія майже повністю відсутні, а нестача ліків робить діагноз раку для багатьох смертельним вироком.
Колишній центр онкологічної допомоги — Турецько-палестинська лікарня дружби — перетворився на зруйновану будівлю. Медики змушені працювати в тимчасових приміщеннях без обладнання для діагностики та лікування.
Навіть паліативна допомога стала розкішшю. Знеболювальні препарати видають лише найважчим пацієнтам. За оцінками лікарів, у районі Хан-Юніса щодня помирають кілька онкохворих.
Сотні пацієнтів мають офіційні направлення на лікування за кордоном, але не можуть перетнути кордон. Для медиків, які залишилися працювати, це означає щоденне моральне виснаження.
«Лікар без інструментів нічого не може зробити, — кажуть вони. — Залишається лише сидіти поруч і плакати разом із пацієнтом».
