Моджтаба Хаменеї схвалив перемир’я з США через записки під час лікування
Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї брав активну участь у переговорах про двотижневе припинення вогню, попри повідомлення про його важкий стан після американських атак. Через загрозу нових ударів Хаменеї спілкувався з оточенням виключно через кур’єрів, які передавали письмові записки з лікарні в місті Кум.
Про це повідомляє видання Axios.
Переговорний процес 6–7 квітня мав хаотичний характер: спецпредставник США Стів Віткофф відхилив початковий іранський план, після чого пакистанські посередники терміново узгоджували нові проєкти. До процесу долучилися міністри закордонних справ Єгипту, Туреччини та представники Китаю, які радили Тегерану шукати вихід із конфлікту. Ключову роль у переконанні командування Корпусу вартових ісламської революції відіграв очільник МЗС Ірану Аббас Арагчі.
Дональд Трамп погодив двотижневий мораторій після публічного заклику прем’єра Пакистану Шехбаза Шаріфа, хоча за кілька годин до цього погрожував Ірану знищенням цивілізації. У межах домовленостей Ізраїль отримав гарантії, що США наполягатимуть на повній відмові Тегерана від ядерного матеріалу та балістичних ракет у майбутньому. Попри припинення вогню між Вашингтоном та Тегераном, офіційний Єрусалим наголосив, що цей режим не поширюється на бойові дії в Лівані.
Рішення про перемир’я було ухвалене в умовах жорсткого цейтноту, коли американські війська отримали наказ опустити зброю лише за 15 хвилин після офіційної заяви Трампа. Ситуація залишається крихкою, оскільки кожна зі сторін продовжує висувати додаткові вимоги щодо безпеки в регіоні. Водночас активність Хаменеї через посередників підтвердила, що попри поранення, він зберігає контроль над стратегічними рішеннями країни.
На фоні цих подій рф намагається використати нестабільність на Близькому Сході для відволікання уваги від агресії в Україні. Міжнародна спільнота розглядає нинішнє припинення вогню як тимчасову паузу, що має дозволити дипломатії знайти довготривале рішення. Подальша доля угоди залежатиме від готовності Ірану реально відкрити Ормузьку протоку та дотримуватися взятих на себе зобов’язань.