Молдова продовжила режим підвищеної готовності через проблеми з водою та енергією
У Молдові ще на 30 днів продовжили режим підвищеної готовності одразу у двох сферах — енергетиці та водних ресурсах. У країні побоюються нових проблем із постачанням електроенергії та води через низький рівень річок, падіння місцевої генерації та складнощі з імпортом енергоресурсів.
Уряд Молдови 26 серпня ухвалив рішення продовжити спеціальний режим ще на місяць. Йдеться про підвищену готовність в енергетичному секторі та у сфері гідрології. Раніше ці режими запровадили у липні, а їхній термін спливав саме 26 серпня. Тепер вони діятимуть ще 30 днів. Рішення уряд розглянув за пропозицією міністра енергетики Доріна Жунгієту та міністра довкілля Георге Хаждера.
Причина такого кроку — складна ситуація одразу з кількома ресурсами. У Європі зменшилися доступні генеруючі потужності, ціни на пальне зросли, а проблеми з логістикою ускладнюють постачання енергоресурсів окремими маршрутами.
Директор Національного центру управління кризами Сергій Дьякону заявив, що ситуація на енергетичному ринку залишається непростою не лише в Молдові, а й на регіональному та глобальному рівнях. «Ситуація в електроенергетиці та на ринку нафтопродуктів залишається складною як на регіональному, так і глобальному рівні», — сказав Дьякону. За його словами, порушення логістичних ланцюжків уже позначилися на вартості пального та можливості доставляти енергоресурси за деякими напрямками.
Молдова залежить від імпорту електроенергії
Попри складну ситуацію, у першій половині серпня Молдові вдалося забезпечити потреби країни в електроенергії. Однак значну частину ресурсу довелося купувати за кордоном. Залежно від обсягів місцевої генерації з відновлюваних джерел, імпорт покривав від 58% до 79% добового споживання електроенергії.
Це означає, що у дні, коли сонячні та інші відновлювані електростанції виробляють менше електроенергії, залежність Молдови від зовнішніх поставок зростає. Водночас уряд стежить не лише за електроенергією. Окремою проблемою стає доступність води.
Дністер стрімко міліє
Особливе занепокоєння викликає ситуація у Дністровському водосховищі. Рівень води там опустився більш ніж на 9 метрів нижче рівня природного підтримання. Низький рівень води створює додаткові ризики для водопостачання та роботи інфраструктури, яка залежить від водних ресурсів. Проблеми є і на Дунаї. Через зменшення глибини судноплавства на Сулинському каналі великотоннажні морські судна більше не можуть повноцінно дістатися до Міжнародного вільного порту Джурджулешти.
Це важливо не лише для транспорту. Порт є одним із ключових пунктів для перевезення вантажів, тому обмеження судноплавства може ускладнити логістику та постачання. Ще одна проблемна ділянка — річка Прут. У водосховищі Костешти-Стинка рівень води зараз приблизно на 7 метрів нижчий за норму.
Крім того, частина приток Пруту практично повністю пересохла. Ситуація показує, наскільки серйозним для країни стає дефіцит води після тривалого періоду низької водності.
Уряд не виключає жорсткіших заходів
Поки що Молдова продовжує стежити за ситуацією та намагається забезпечити стабільне постачання необхідних ресурсів. Однак влада попереджає, що подальше погіршення ситуації може вимагати додаткових рішень. За словами Сергія Дьякону, розвиток подій може змусити уряд перейти до жорсткіших заходів.
Таким чином, найближчий місяць для Молдови буде важливим одразу за двома напрямками. Країні потрібно одночасно стежити за стабільністю енергосистеми та запасами води, які через низький рівень річок продовжують скорочуватися. Про це повідомляє TV8.
У Чернівецькій області комплексно оновили міжнародний автомобільний пункт пропуску «Кельменці – Ларга» на кордоні з Молдовою. Замість застарілих металевих вагончиків тут облаштували сучасну модульну інфраструктуру, оновили дорожнє покриття та створили належніші умови для роботи прикордонників і митників.
