Аналізуючи результати виборів в Угорщині, треба звернути увагу на декілька речей, які й обумовили підсумкові результати.
По-перше, Віктор Орбан вибрав контрпродуктивну тактику. Думаю, що соціологія давала йому неприємні результати з приводу втоми від його правління, тож він вирішив зосередитись на критиці іноземних лідерів, таких як Урсула фон дер Ляєн і Володимир Зеленський — замість того, щоб демонструвати, як він готовий вирішувати проблеми Угорщини. Адже він 16 років прем'єр і повинен давати відповіді на непрості питання. Проте він цього не зробив і це не було в його форматі.
По-друге, Петер Мадяр, Віктор Орбан, тобто партії «Тиса», «Фідес» і третя партія, яка також буде представлена у парламенті — «Наша Батьківщина» — це політичні сили націоналістичного правого спектру. Інших політичних сил в угорському парламенті немає. Розраховувати, що там оперативно з'явиться запит на покращення відносин з Україною, мені видається дещо наївним.
Нам скоріше треба думати про те, як сформувати пропозицію для нормалізації відносин з Угорщиною. За останні роки в Україні побували і Мадяр, і Орбан, але це не означає, що угорський політикум повністю вилікувався від відомої травми Тріанона. Це не означає, що все почнеться так, як нам би цього хотілося.
Тому перед нами стоїть багато завдань. Я розумію радість європейських політиків, які радіють тому, що програв Віктор Орбан — не тому, що вони там всі його ненавиділи. Зрештою, вони з ним постійно спілкувалися. Але те, що провалилася спроба американців втручатися у вибори, це для європейських політиків важливо.
Євген Магда
