НАТО просить Німеччину надати ще 40 тисяч військових для посилення східного флангу

Північноатлантичний альянс звернувся до Німеччини з проханням надати ще сім бригад — близько 40 тисяч військовослужбовців — для зміцнення оборони на тлі загрози з боку росії.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
За даними агентства, Альянс має намір суттєво підвищити вимоги до військових спроможностей країн-членів у зв’язку з триваючою війною в Україні. Загальна кількість бригад, які союзники мають надати, зросте до 120–130 — що на 50% більше за нинішній орієнтир у 80 бригад. Однак конкретні цифри залишаються засекреченими.
Німеччина наразі має вісім повноцінних бригад, а дев’яту формує для постійного розміщення в Литві до 2027 року. Ще у 2021-му Берлін пообіцяв надати НАТО десять бригад до 2030 року. Проте забезпечення додаткових 40 тисяч військовослужбовців стане серйозним викликом, зважаючи на те, що Бундесвер досі не досягнув запланованої у 2018 році чисельності у 203 тисячі — наразі не вистачає близько 20 тисяч.
Історично, в період холодної війни Німеччина мала понад пів мільйона військових і ще 800 тисяч резервістів. Сьогодні разом із Польщею вона залишається ключовим елементом у ланцюгу швидкого реагування НАТО на східному фланзі.
Очікується, що на саміті НАТО в Гаазі, який відбудеться наступного місяця, генеральний секретар Альянсу Марк Рютте закличе країни-члени подвоїти витрати на оборону — до 5% ВВП: 3,5% на оборону і 1,5% — на інші потреби безпеки.
Німеччина вже послабила внутрішні боргові обмеження, що дозволило суттєво збільшити оборонний бюджет. Берлін також підтримує запропоновану Рютте ціль у 5% ВВП.
Міністр оборони Німеччини Карстен Бройер наказав завершити комплектування збройних сил до 2029 року — саме до цього часу, згідно з оцінками НАТО, росія зможе частково відновити свій військовий потенціал до рівня, який дозволить їй становити реальну загрозу для країн Альянсу.
Раніше ми писали, що Франція, Велика Британія та Німеччина демонструють дедалі більші розбіжності у поглядах на питання післявоєнної підтримки України. Це пов’язано з тим, що прихильність США до гарантування безпеки Києва, схоже, слабшає.
