Немовлята відчувають ритм у музиці з перших днів життя – дослідження
Дослідження, опубліковане в журналі PLOS Biology, показало, що новонароджені діти здатні розпізнавати та передбачати ритм у музичних творах. Водночас немовлята не демонструють такої ж чутливості до мелодії, що свідчить про ранній розвиток ритмічного сприйняття ще до музичного навчання чи соціального впливу.
Про це повідомляє The Guardian
Як пояснила перша авторка роботи Роберта Б’янко, реакція на музику починає формуватися ще до народження. За її словами, приблизно з восьмого-дев’ятого місяця вагітності плід реагує на музику змінами серцевого ритму та рухами тіла.
“Попередні дослідження також показали, що окремі аспекти музичної пам’яті можуть зберігатися від внутрішньоутробного періоду до народження”, – зазначила вона.
Водночас досі залишалося незрозумілим, наскільки глибоко різні складові музики опрацьовуються мозком новонароджених. Нове дослідження показало, що немовлята здатні виявляти закономірності, пов’язані з ритмом, і формувати очікування щодо нього, але не роблять цього стосовно мелодії.
“Ритм, імовірно, ґрунтується на дуже давніх слухових здібностях, які ми поділяємо з іншими приматами, тоді як мелодія залежить від спеціалізованих особливостей людського мозку, що формуються після народження в процесі навчання. Іншими словами, ритм може бути частиною нашого біологічного інструментарію, тоді як мелодія – це те, до чого ми поступово доростаємо. Це може пояснювати, чому мелодії так відрізняються між культурами, тоді як ритмічні структури залишаються більш універсальними”, – зазначила вона.
У межах дослідження науковці використали електроенцефалографію (ЕЕГ), щоб зафіксувати мозкову активність новонароджених під час сну. Немовлятам у навушниках у випадковому порядку відтворювали оригінальні музичні твори Йоганна Себастьяна Баха, а також версії, у яких висоти звуків і часові інтервали між нотами були перемішані.
Команда застосувала комп’ютерні моделі, щоб оцінити, наскільки несподіваною є кожна нота з огляду на попередню ритмічну або мелодійну структуру. Після цього дослідники проаналізували ЕЕГ-сигнали 49 новонароджених і перевірили, чи відображаються такі “несподіванки” в активності мозку.
Результати показали, що мозок немовлят реагував на порушення ритму в оригінальних музичних творах, що свідчить про здатність відстежувати й передбачати ритмічні патерни в реальній музиці. Водночас порушення мелодії не викликали помітної реакції. Крім того, активність мозку не відображала несподіванок ані в ритмі, ані в мелодії у творах зі випадково зміненими параметрами.
“Оскільки порядок висот звуків і часових інтервалів у межах твору був рандомізований, мозок не міг виокремити закономірності, на основі яких формуються очікування”, – пояснила Б’янко.
За її словами, результати свідчать, що людський мозок біологічно налаштований на прогнозування під час слухання музики, особливо щодо ритму.
“Важливо, що ці прогнози виходять за межі простого очікування регулярного інтервалу: йдеться про виявлення закономірностей і навчання того, як вони розгортаються з часом”, – додала вона.
Б’янко також зазначила, що коріння цієї здатності, ймовірно, лежить у базових сенсорних досвідах ще до народження. “Внутрішньоутробне середовище наповнене регулярними ритмами, такими як серцебиття матері та повторювані рухи під час її ходьби”, – сказала дослідниця, припустивши, що саме вони формують у мозку раннє відчуття часу й передбачуваності.
Нагадаємо, що 57 українських вишів потрапили до рейтингу кращих університетів Європи.
В Україні стартувала реєстрація на НМТ-2026 — МОН.
Міністерство освіти і науки України анонсувало проведення громадського обговорення проєкту типової освітньої програми для учнів 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін, представляючи фракцію "Слуга народу", закликав до кадрових змін у Міністерстві освіти і науки України.
