Німеччина та Норвегія уклали масштабну оборонну угоду «Ганзька домовленість»
На полях Мюнхенської конференції з безпеки міністри оборони Норвегії та Німеччини підписали стратегічний документ, спрямований на посилення ролі Європи в межах НАТО.
Про це повідомив уряд Норвегії.
Угода, яку скріпили підписами Туре О. Сандвік та Борис Пісторіус, передбачає глибшу інтеграцію оборонних зусиль для забезпечення безпеки на континенті та справедливого розподілу обов’язків між союзниками. Сторони наголосили, що така співпраця є критично важливою в умовах сучасних викликів, зокрема агресивної політики рф, що вимагає від європейських держав брати на себе більше відповідальності за власну обороноздатність.
Партнерство охоплює п’ять ключових напрямків, серед яких особлива увага приділяється морській безпеці в Північній Атлантиці та космічному спостереженню. Країни планують спільно експлуатувати по шість ідентичних підводних човнів типу 212CD та розробляти перспективні далекобійні ракети морського базування 3SM. Окрім морського компонента, домовленість включає розвиток сухопутних військ, налагодження систем швидкого підкріплення сил НАТО та тісну кооперацію в оборонній промисловості, зокрема через закупівлю Норвегією танків Leopard 2 і придбання Німеччиною норвезьких ракет JSM для винищувачів F-35.
Важливою частиною угоди є космічна галузь, де норвезький космодром Andoya та німецькі аерокосмічні технології стануть основою для створення першої в Європі комерційної бази запуску супутників. Крім технологічної співпраці, країни зміцнюють військові зв’язки через регулярні тренування: німецькі підрозділи вже готуються до участі у масштабних навчаннях Cold Response 26, які розпочнуться в Норвегії у березні. Такий комплексний підхід дозволяє Осло та Берліну створити потужний оборонний тандем, здатний ефективно реагувати на загрози в арктичному та північноатлантичному регіонах.
Норвегія та Франція 12 лютого 2026 року уклали стратегічну оборонну угоду, згідно з якою Збройні сили України отримають велику партію високоточного озброєння класу «повітря-земля». Для фінансування цього проєкту норвезька сторона виділяє близько 365 мільйонів євро (4,2 мільярда крон), а французький уряд надає кредитні гарантії на суму приблизно 260 мільйонів євро.
