Німеччина запускає військовий ШІ у космос
Німецькі компанії Helsing та OHB запускають великий оборонний проєкт Kirk — нову супутникову систему з елементами штучного інтелекту для військової розвідки та спостереження з космосу. До консорціуму також долучилися компанії Hensoldt і Kongsberg, а сам проєкт став ще одним сигналом того, що Європа активно готується до нової епохи космічної оборони. Про це пише Phys.
У Європі набирає обертів нова космічна гонка — тепер уже не лише заради науки чи інтернету, а й для оборони. Німецькі компанії Helsing та OHB оголосили про створення спільного проєкту Kirk — військової супутникової системи нового покоління, яка використовуватиме штучний інтелект для розвідки, аналізу даних та виявлення цілей.
Проєкт має стати частиною нової європейської системи безпеки в космосі. Його головна мета — допомогти військовим швидше отримувати інформацію, реагувати на загрози та краще контролювати ситуацію на полі бою.
Розробники пояснюють: сучасна війна змінюється дуже швидко, і старі системи спостереження вже не справляються з величезною кількістю інформації. Саме тому країни Заходу починають робити ставку на автоматизацію, супутники та штучний інтелект.
У спільній заяві компанії назвали Kirk «космічним рішенням для тактичного спостереження та розвідки». Фактично йдеться про цілу орбітальну систему, яка поєднає супутники, сенсори та AI-програми для аналізу даних у реальному часі. Штучний інтелект у системі відповідатиме за кілька ключових напрямів:
— аналіз великих обсягів інформації;
— автоматичне розпізнавання цілей;
— координацію роботи супутників;
— швидке виявлення потенційних загроз;
— допомогу військовим у прийнятті рішень.
Компанія Helsing працюватиме насамперед над AI-рішеннями, програмним забезпеченням та системами аналізу даних. Стартап уже відомий у Європі своїми військовими технологіями та розробками для ударних дронів.
Своєю чергою, OHB відповідатиме за космічну частину проєкту — створення супутників і орбітальної інфраструктури. Компанія давно працює у сфері космічних технологій та створює супутники для спостереження за Землею.
До консорціуму також приєдналися німецька компанія Hensoldt та норвезька Kongsberg Gruppen. Вони займаються виробництвом сенсорів, електронних систем і військового обладнання. Поки що розробники не розкривають, скільки саме супутників планують вивести на орбіту і скільки коштуватиме вся система. Але сам факт запуску такого проєкту вже показує, наскільки швидко Європа почала вкладати гроші у космічну оборону.
Останні кілька років тема безпеки у космосі стала для НАТО та західних країн однією з ключових. Причина — війна в Україні, активний розвиток супутникової розвідки та побоювання через зростання військових можливостей Росії й Китаю.
У 2025 році Німеччина навіть представила свою першу національну стратегію космічної безпеки. У документі космос офіційно назвали критично важливою сферою для оборони, зв’язку та інфраструктури країни. Міністр оборони Німеччини Boris Pistorius раніше заявив, що до 2030 року Бундесвер планує витратити близько 35 мільярдів євро на космічну оборону.
За його словами, Європа більше не може дозволити собі залежати лише від старих систем захисту, адже космос поступово стає окремим напрямом можливого військового протистояння.
Паралельно німецький оборонний сектор активно заходить у космічну сферу. Наприклад, концерн Rheinmetall нещодавно створив спільний проєкт із фінською компанією ICEYE, яка спеціалізується на супутниках із радарами синтетичної апертури. Такі супутники можуть вести спостереження за поверхнею Землі навіть уночі, під час дощу чи сильних хмар, що робить їх особливо важливими для військової розвідки.
Експерти зазначають, що роль космосу у війнах майбутнього лише зростатиме. Супутники вже зараз допомагають арміям отримувати розвіддані, координувати удари, відстежувати техніку та контролювати пересування військ. Саме тому країни НАТО дедалі активніше вкладають гроші у власні космічні програми, щоб не відставати у новій технологічній гонці.
Німеччина передала Україні три когенераційні установки для Чернігівської області, які мають забезпечити стабільне постачання тепла та електроенергії.
У межах пакета екстреної енергетичної підтримки Німеччина надала Україні перші дві когенераційні установки для забезпечення теплом та електроенергією мешканців Києва.
