Поки увага всього світу прикута до підрахунку голосів на виборах президента США, можна зробити перші висновки з нинішньої кампанії. Американська виборча система свого роду унікальна.
Непрямі вибори президента вкотре показали, що це рулетка і непередбачуваність результатів. А тому передчасні ставки на одного з кандидатів можуть зіграти злий жарт з тими, хто не виносить уроків з особливостей політичної системи США.
Все вирішують виборщики і.. пошта?
Коли готувався цей матеріал, вже було відомо, що демократ Джозеф Байден набирає 264 голоси виборщиків, в той час як республіканець Трамп отримав 214. Байдена від перемоги відділяє всього 6 голосів колегії. Але сіль в тому, що до 100% підрахунку все ще не відомо, хто ж стане очільником американської нації на найближчі 4 роки.
«Висока вірогідність, що відмінність між лідерами гонки буде буквально в кілька голосів колегії. І це означає, що США може очікувати тривала і жорстка суперечка про результати виборів і спроба оскаржити їх результати. Що може привести навіть до обрання президента парламентом США (так, такий варіант передбачений американським законодавством)»
Цікаво, що Дональд Трамп допускав поразку, але тільки в тому випадку, якщо вибори будуть «сфальсифікованими». Недарма у своїй «переможній» промові 4 листопада він заявив про те, що його конкурент Джо Байден «шахрай», який може «вкрасти перемогу» у республіканця.
Ще один висновок, який говорить на користь унікальності і непередбачуваності підсумків електорального процесу в США, це процедура голосування поштою. Проти чого відкрито і агресивно виступав Трамп, усвідомлюючи загрозу для свого переобрання. До слова, президентське подружжя Дональда і Меланії Трамп не відмовляють собі у зручності цього способу голосування.
Рекорди на користь Байдена
На цих виборах більше ніж 100 млн американців проголосували достроково, відправивши заповнені бюлетені поштовим сервісом. І саме цей фактор зіграв ключову роль на користь Байдена. До того ж, ці вибори встановили національні рекорди США щодо явки виборців:
«71 мільйон голосів, зібраних зараз Байденом – не тільки історичний рекорд на американських президентських виборах (попередній рекордсмен Обама набрав в 2008-му 69.5 мільйона голосів), але при цьому і величезна заслуга особисто президента Трампа. Той випадок, коли нелюбов до Трампа зібрала на 3 мільйони голосів більше, ніж любов до нього»
У цьому сенсі показовою є електоральна мобілізація обох кандидатів, що говорить про усвідомленість вибору американців. З іншого боку, вибори показали, наскільки поляризоване суспільство США і, на жаль, не один з кандидатів не зміг його об'єднати в ході кампанії.
Передача влади під загрозою?
Ми допускаємо, що результат виборів все ще може всіх здивувати. Однак уже зрозуміло, що Дональд Трамп не готовий відмовитися від своєї влади. Як і не готовий прийняти поразку від противника, якого вважав занадто нездатним стояти біля керма великої нації. Про це він неодноразово говорив сам, про це свідчать його заяви вже після початку підрахунку голосів. Як і реакція на випередження демократа в тих штатах, що вагаються.
За повідомленнями ЗМІ, на вулицях Америки вже почалися протистояння за результатами виборів. І ймовірно, цей процес радикалізації підсумків кампанії буде супроводжувати перехід влади.
Дональд Трамп погрожує позовами і перерахунком голосів у Мічигані, Пенсільванії, Джорджії та інших штатах, але як пише Bloomberg, це безпідставно. Республіканець може оскаржити голоси, отримані в бюлетенях по пошті, які прибули після закриття виборчих дільниць, у Верховному Суді.
«Верховний суд, ймовірно, дозволить Трампу втрутитися, враховуючи, що цей позов був поданий до виборів, але це не гарантує, що суд винесе рішення на користь Трампа»
Невід'ємною характеристикою політичної системи США є її демократичність та вільний перехід влади до обраного народом переможця. Ця кампанія показує, що Дональд Трамп з властивою йому зверхністю до правил, готовий порушити цю традицію. Що ще більш поляризує американське суспільство.
Позитив у тому, що в США сформовані та ефективно діють потужні інституційні інструменти стримувань і противаг, чим для президентства є Конгрес. Це те, чого, на жаль, поки не досягла Україна – здатність тримати в рамках ту гілку влади, яка вважає себе понад законом.
«Не варто переживати – відверто кажучи, вибори президента США для України нічого не змінять. Ми занадто по-різному організовані – у них політику генерують інститути, у нас – окремі особистості. У них курс диктують документи планування, довгострокові програми, у нас – ситуативні інтереси і політичні коливання»
Що стосується України, то важливий урок з історії виборів США ми все ж винесли на цей раз: залишатися осторонь внутрішніх справ цієї держави і не виступати на боці одного з кандидатів до остаточного результату підрахунку голосів американців. Адже електоральна система настільки унікальна, що прогнозувати передчасно фінал президентської гонки – невдячна та політично програшна справа.
