Допомогли дерева. Учені визначили, коли стався найстаріший сонячний спалах

Стародавні французькі дерева зберігають унікальну пам’ять про потужний сонячний спалах, який міг призвести до руйнівної геомагнітної бурі близько 14 300 років тому.

Радіовуглецевий аналіз кілець дерев, знайдених біля берегів французької річки, виявив сліди високоенергетичних сонячних частинок, які могли б у наші дні спричинити втрату супутників і відключення електромереж.

Наукова стаття, опублікована в New Scientist, піднімає інтерес до вивчення впливу сонячних спалахів на Землю.

Сонце періодично випускає потужні спалахи, внаслідок яких у космос викидаються високоенергетичні частинки. Ці події можуть викликати геомагнітні бурі та впливати на електричну інфраструктуру нашої планети.

Дослідники з Коледж де Франс виявили дерева, що почали скам’янівати через ерозію берега річки. В аналізі кілець цих стовбурів було виявлено аномально високі рівні радіоактивного вуглецю-14, який утворюється під час потрапляння космічних променів в атмосферу Землі. За результатами дослідження, вчені визначили, що ця подія сталася приблизно 14 300 років тому.

Порівнюючи цей вуглецевий сплеск із даними про рівень берилію за часів гренландської кризи, що також зумовлений впливом космічних променів, дослідники дійшли висновку, що Земля могла бути піддана значному потоку високоенергетичних сонячних частинок у той час.

Ці нові дані допоможуть вченим краще зрозуміти вплив сонячної активності на Землю в минулому і передбачати її майбутню активність, що може бути важливим для захисту сучасної інфраструктури від можливих наслідків сонячних спалахів.

Також ми писали, що телескоп ім. Джеймса Вебба знайшов найстарішу галактику у світі.

Крім того, телескоп Вебба зміг сфотографувати неправильну галактику, всіяну областями недавнього зореутворення.

А NASA раніш опублікувало знімок хмарного зореутворення Сузір’я (Ро) Змієносця – найближчої до Землі області зірок, яка розташована на відстані приблизно 390 світлових років.