Президент Чорногорії підписав суперечливі зміни до законодавства, які скорочують його повноваження

Президент Чорногорії Міло Джуканович підписав суперечливі поправки до закону про президента, наголосивши, що продовжує вважати їх неконституційними, але підписує документ, оскільки не хоче порушувати свої конституційні обов'язки.

Про це повідомляє видання «Балканський оглядач».

Джуканович заявив, що ставить підпис, тому що «не хоче приєднуватися до тих, хто руйнує Конституцію і працює проти держави», але й не буде діяти згідно з новими правилами, тому що «не хоче брати участь у виконанні неконституційного закону».

За ініційовані парламентською більшістю зміни до закону про президента, які скорочують повноваження глави держави, парламент Чорногорії голосував двічі - щоб подолати президентське вето. Джуканович та опозиція на чолі з Демократичною партією соціалістів виступали проти, вважаючи закон спробою державного перевороту.

Венеційська комісія розкритикувала проєкт у зв’язку з тим, що він змінює положення Конституції неконституційним чином - за допомогою ухвалення його в парламенті простою, а не конституційною більшістю голосів. Євросоюз теж закликав депутатів відкликати зміни.

Проти змін до Закону про президента виступали патріотично налаштовані громадяни Чорногорії, які організували кілька масових протестів, включно з мітингами у столиці, Подгориці, та блокуванням доріг в різних районах країни.

Змінений закон передбачає, що президент має провести консультації з партіями та надати мандат на формування нового уряду кандидату від парламентської більшості. Якщо президент відмовляється висунути запропонованого депутатами кандидата на посаду керівника уряду, ці повноваження передаються парламентській більшості.

Раніше Демократична партія соціалістів Чорногорії (ДПС), яку очолює багаторічний президент країни Міло Джуканович, і її партнери втратили контроль у більшості міст, де в неділю відбулися місцеві вибори.

У листопаді президент Чорногорії Міло Джуканович наклав вето на поправки до закону, який обмежує його повноваження – прихильники глави держави звинувачували парламентську більшість у конституційному перевороті.