путін конфіскує західні активи у відповідь на репараційний кредит для України – Bloomberg

Російський диктатор путін підписав указ про запровадження нового механізму націоналізації та швидкого продажу іноземних активів. Цей крок, імовірно, є відповіддю Кремля на плани Європейського Союзу надати Україні «репараційний кредит».
Про це повідомляє Bloomberg.
Джерело видання повідомило, що новий указ спрямований на прискорення продажу як російських, так і іноземних компаній. За його словами, якщо Євросоюз почне конфіскацію російських активів, Москва відповість «симетричними заходами».
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков сьогодні пригрозив, заявивши: «У разі вилучення буде відповідь». Він назвав план ЄС щодо «репараційного кредиту» для України «незаконним захопленням російської власності, крадіжкою».
Новий указ путіна скорочує термін попередньої оцінки активів до 10 днів і прискорює реєстрацію права власності. Усі такі угоди проводитиме державний банк «Промсвязьбанк». У документі зазначено, що ці зміни запроваджено через санкції проти рф.
Указ також стосується продажу активів, які раніше належали російським інвесторам. Кремль активізував конфіскацію майна в російських громадян, включно з власниками закордонних паспортів і тими, кого звинувачують в екстремізмі або корупції. Вилучені об'єкти нерідко перепродують, щоб збільшити надходження до державного бюджету.
Bloomberg звернуло увагу, що в рф продовжують вести бізнес сотні західних компаній, зокрема великі UniCredit SpA, Raiffeisen Bank International AG, PepsiCo Inc. і Mondelez International Inc., які тепер підпадають під загрозу прискореної націоналізації.
Україна може отримати новий механізм фінансування від Європейського Союзу — Reparations Loan («Репараційний кредит»), який передбачає особливі умови повернення: виплачувати його потрібно буде лише у разі отримання репарацій від росії.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що пропозиція надання Україні «репараційної позики», забезпеченої замороженими російськими активами, є «дуже чутливим питанням» і викликає значні вагання серед багатьох країн-членів ЄС.
