Путін промовчав після кроку Трампа у Венесуелі і це було не випадково
Російський лідер Володимир Путін утримався від публічної реакції на дії США у Венесуелі, зокрема захоплення танкера з російським прапором американськими військовими. У The New York Times пояснюють цю тишу прагненням Кремля не псувати відносини з Вашингтоном на тлі війни проти України. Москва сьогодні зосереджена на одному — спробі вийти з українського фронту з максимально вигідною для себе позицією.
Російський президент Володимир Путін свідомо уникає відкритої конфронтації зі США, намагаючись не викликати додаткової ворожості з боку Вашингтона. Саме цим у The New York Times пояснюють відсутність реакції Кремля на американську операцію у Венесуелі, включно із захопленням танкера під російським прапором.
Аналітики зазначають, що у нинішній ситуації для Путіна існує лише один стратегічний пріоритет — війна проти України. Все інше, включно з Латинською Америкою та союзниками Москви за океаном, відходить на другий план. «У нього одна мета — вийти переможцем в Україні, і все інше підпорядковане цій меті», — пояснила директорка програми «Євразія» в Центрі досліджень з нерозповсюдження Джеймса Мартіна Ханна Нотте.
За її словами, Росія теоретично могла б ускладнити дії США у Венесуелі або принаймні жорстко відреагувати публічно. Проте Кремль свідомо цього не зробив, аби не ризикувати відносинами з президентом США Дональдом Трампом. «Усі сигнали російської зовнішньої політики зараз показують, що Україна важливіша за все інше. Тож навіщо бити по американцях і потрапляти в немилість?» — зазначила Нотте.
У The New York Times звертають увагу, що стриманість Москви пояснюється не лише обережною дипломатією, а й реальними обмеженнями. Росія дедалі більше втрачає здатність впливати на події за межами власного регіону і навіть у дружніх авторитарних країнах.
Повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році серйозно підірвало позиції Кремля на міжнародній арені. Москва ослабла в Центральній Азії, на Кавказі, у Молдові, де колишній вплив РФ уже не сприймається як безумовний.
Цей процес лише прискорився наприкінці 2024 року, коли в Сирії впав режим Башара Асада — одного з ключових союзників Путіна на Близькому Сході. А дії США у Венесуелі стали ще одним ударом по російській присутності в Латинській Америці, де Каракас довгий час залишався важливим партнером Кремля.
Аналітики наголошують: війна проти України виснажує Росію не лише військово, а й політично та економічно. «Війна в Україні — це чорна діра, яка поглинає ресурси Росії. Країна стає більш стійкою до тиску Заходу, але водночас слабшає як глобальний гравець, бо їй просто не вистачає ресурсів для реалізації амбіцій», — заявив директор Центру Карнегі з питань Росії та Євразії Олександр Габуєв.
У результаті Кремль дедалі частіше обирає тактику мовчання замість демонстративної конфронтації. Історія з Венесуелою стала ще одним прикладом того, як Путін змушений рахувати не лише геополітичні бажання, а й власні обмеження.
Нагадаємо, США затримали російський танкер Olina поблизу Тринідаду.
