$ 40.55 € 43.55 zł 10.04
+29° Київ +24° Варшава +25° Вашингтон
Результати виборів у Європарламент: розподіл мандатів, значні успіхи правих та наслідки для України

Результати виборів у Європарламент: розподіл мандатів, значні успіхи правих та наслідки для України

11 Червня 2024 18:51

Протягом 6-9 червня у 27 країнах, що входять до складу Євросоюзу, пройшли вибори до Європейського парламенту. І поки у країнах підраховують голоси, вже є проміжні результати, з яких можна зрозуміти подальший перебіг подій.

Попередньо у законодавчому органі збережеться проукраїнська більшість. Але вже зараз західні медіа говорять про те, що високого результату на голосуванні також досягли ультраправі політичні партії.

Про те, що відбувається на виборах до Європарламенту, кількість місць для представників різних партій та наслідки голосування для України читайте у матеріалі.

 

Вибори до Європарламенту: проміжні результати


Згідно з даними на сайті Європарламенту, наразі всі оприлюднені результати не є остаточними. Тому поки можна говорити лише про попередні цифри. 



Загалом, остаточні результати оприлюднили трішки менше половини країн: Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Литва, Люксембург, Мальта, Польща, Словаччина.

Від усіх 720 місць в ЄП вже поступово розподіляються. У трійку лідерів, уже традиційно, увійшли Правоцентристська група Європейської народної партії (186 місць), Прогресивний альянс соціалістів і демократів (135 місць) та ліберально-центристська партія «Відновлення» (79 місць).

Так ЄНП, яка наразі має найбільше мандатів серед усіх партій, сформована з традиційних консервативних й християнсько-демократичних партій. Аналогічних позицій дотримуються соціалісти, ліберали і зелені. Разом ці партії вже отримують 453 депутатські місця. 

Як пише BBC, більшість складають сили, які тяжіють до центру. І це хороший знак для Києва. Бо вже ходять чутки, що Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн не переоберуть на посаду, але її замінить політик, який підтримує надання допомоги ЗСУ.

Але абсолютною несподіванкою стало зростання позицій політичної групи «Європейські консерватори та реформісти», яка здобула 73 місця для своїх депутатів. Туди входять «Брати Італії» італійської прем’єр-міністрки Джорджі Мелоні, польське «Право і справедливість» Ярослава Качинського, шведські демократи та іспанська партія «Вокс». 

 

Особливу підтримку консерватори та реформісти отримали у Франції. Так, наприклад, французьке «Національне обʼєднання» Марін Ле Пен здобуло 31% голосів, чим вдвічі випередив пропрезидентський блок «Потреба Європи» (14.6% голосів). Загалом ультраправі набрали під 40% голосів: успіху також досягла «Реконкіста» (5.5%) на чолі з Маріон Марешаль. Вона поділяє радикальніші погляди та виступає за вихід з ЄС і НАТО.

Та й взагалі у низці країн відверто антиукраїнські чи проросійські партії здобули неабияку підтримку серед електорату:

  • Партія «Фідес» (Угорщина) – 44,61%, 1 місце серед національних партій;

  • Партія «Дії незадоволених громадян» (Чехія) – 26,14%, 1 місце серед національних партій;

  • Партія свободи (Австрія) – 25,7%, 1 місце серед національних партій;

  • Партія «Курс» (Словаччина) – 24,76%, 2 місце серед національних партій;

  • Партія свободи (Нідерланди) – 17,7%, 2 місце серед національних партій;

  • Партія «Альтернатива для Німеччини» (Німеччина) – 15,9%, 2 місце серед національних партій;

  • Партія «Альянс за союз румунів» (Румунія) – 15%, 2 місце серед національних партій;

  • Партія «Коаліція радикальних лівих» (Греція) – 14,92%, 2 місце серед національних партій;

  • Партія «Відродження» (Болгарія) – 14,56%, 3 місце серед національних партій;

  • Партія «Фламандський інтерес» (Бельгія) – 14,5%, 1 місце серед національних партій;

  • Партія «Конфедерація» (Польща) – 12,08%, 3 місце серед національних партій;

  • Партія «Рух пʼяти зірок» (Італія) – 9,98%, 3 місце серед національних партій;

  • Партія «Голос» (Іспанія) – 9,62%, 3 місце серед національних партій.


 

Для України ситуація не така вже приємна. Бо якщо раніше до Європарламенту входили представники партій, які підтримували надання допомоги нашій країні, то зараз зростає відсоток проросійських політиків та політсил. І не варто панікувати вже зараз, але тенденція видається доволі проблематичною.

 

На що чекати Україні: думки експертів


Дипломат, міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін вважає, що зараз вже можна говорити про декілька електоральних хвиль у загальній європейській структурі. Перша – посилення позицій правих партій, друга – розпуск парламенту у Франції, третя – вибори у східних країнах Євросоюзу, зокрема, Німеччині.

«Треба звернути увагу на перемовини щодо можливого створення або співпраці між правими силами. Чи це буде одна коаліція, чи вони будуть співпрацювати, з яких питань. Насправді ці європейські вибори є і нашими. Я не є таким оптимістом, що ми будемо голосувати вже на наступних. Проте, люди, яких обрали, будуть голосувати за наші бюджети, їх затримку чи додаткові драйви для України. Тому ці вибори є вже частиною нас»



Також дипломат звернув увагу, що частина представників правих партій перешкоджають розвитку ЄС, хочуть відновити національні формати. Крім того, вони майже всі співпрацювали чи досі співпрацюють з росією. Тому це також несе значні ризики для нашої держави.

Політолог Олексій Кошель називає прорив проросійських та антиукраїнських сил на виборах до Європарламенту «тривожним дзвіночком». Водночас експерт закликає не хвилюватися від результатів голосування.

«Я хотів би звернути увагу на позитивних новинах. Бо вже є паніка щодо ультраправих у Франції, Німеччині чи Австрії. Але потрібно звернути увагу, що політичні сили, які мають чітку проукраїнську позицію, посіли перші місця. Нас цікавить, насамперед підтримка України та її європерспектив. Ми чітко бачимо, що три політичні сили з чіткою проукраїнською позицією зберегли свої позиції у Європарламенті. І навіть показово, що Урсула фон дер Ляєн чітко сказала фразу, що більшість буде проєвропейська та проукраїнська. Тут я прямо цитую її слова. Ці політичні сили матимуть ⅔ голосів, що надзвичайно важливо», – підкреслив Олексій Кошель.



Надзвичайний і Повноважний Посол України, посол України при ЄС у 2010-15 роках, голова Центру нових рішень Костянтин Єлісєєв вважає, що ще одним позитивним дзвіночком є втрата позицій низкою проросійських партій. Наприклад, «Фідеса» угорського премʼєр-міністра Віктора Орбана.

«Шанси України на євроінтеграцію, підтримку і перемогу з нинішнім складом Європарламенту є досить обнадійливими. Дуже добре, що перше місце посіла Європейська народна партія, яка є таким собі острівком стабільності для України. По-друге, важливою є незмінність партій соціалістів та лібералів. Але що дуже важливо, що населення ЄС проголосувало не лише за ЄНП і її цінності, але й за програму партії, у якій чітко написано, що вони підтримують Україну, що Україна має виграти у війні, а також стати членом ЄС та НАТО. Тому я всіх вітаю з такими результатами виборів. Лишилося лише використати надані можливості»



Вкотре європейська спільнота змушує українців дещо напружитися. Бо разом з доволі непростою структурою розподілу мандатів у ЄП, на чолі лишаються суто проукраїнські партії. Бо разом з підвищенням рейтингів правих, падає рівень електоральної підтримки у деяких проросійських сил. Тож, як і завжди, Україна просто має йти своїм шляхом, дотримуватися норм і правила та рухатися у напрямку євроінтеграції.



Авторка: Даша Шерстюк