Росія посилила спроби отримати західні технології в обхід санкцій — AP
Москва активізує діяльність спецслужб на тлі зростаючого санкційного тиску. За даними AP, російські спецслужби дедалі активніше намагаються отримати доступ до західних технологій, оборонних розробок і секретної інформації, оскільки міжнародні санкції ускладнюють роботу військово-промислового комплексу РФ.
Чотири роки посилених міжнародних санкцій обмежили можливості Москви щодо закупівлі європейського обладнання, технологій та наукових досліджень, тоді як виснажлива війна проти України обтяжила ключові галузі промисловості та штовхнула країну до потенційної фінансової кризи.
«Росіяни дійсно знають, що їм потрібно, і докладають серйозних зусиль для придбання сучасних верстатів, заводського обладнання, наукових досліджень та технологій подвійного призначення», - зазначив заступник керівника оперативного управління Шведської служби безпеки Крістофер Веделін.
За його словами, у Швеції Росія націлилась на оборонну промисловість та нові дослідження в галузі озброєння, зокрема на винищувач Gripen. Вона також намагається придбати камери та лазерні технології, розроблені для цивільних цілей, які можна інтегрувати в російські системи озброєння, додав він. Москва також намагається викрасти технології, які допоможуть їй не відставати від Заходу — або навіть отримати перевагу над ним — у найближчі десятиліття, додав директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус.
«Йдеться про космічні технології, квантові, арктичні технології, морські технології», — сказав він, додавши, що космічні технології — це те, що Росії потрібно «саме зараз», не вдаючись у подробиці. Країни використовують такі технології для супутникової зйомки, зв'язку та навігації.
Росія також потребує комп'ютерних технологій, що підпадають під санкції, та оновлень програмного забезпечення для металообробних верстатів, зазначив Мартеліус.
Та оскільки схеми придбання технологій стають дедалі складнішими, західні компанії мають бути більш обізнаними про те, що вони можуть несвідомо стати частиною російського ланцюга постачання для війни, зазначив Веделін. «Усі служби безпеки та розвідки в Росії допомагають державі в її зусиллях щодо отримання цього. Вони більше не так переймаються можливим викриттям своїх дій, тому йдуть на більший ризик, щоб досягти своїх цілей», — сказав Веделін.
У середу директорка британської розвідувальної служби Енн Кіст-Батлер звинуватила Росію в «переслідуванні» Великої Британії та її європейських союзників через викрадення технологій та планування диверсій та замахів на вбивство.
Москва також здійснює кібератаки проти європейських компаній та критичної інфраструктури, прагнучи зібрати інформацію, яку вона може використати, «коли випаде нагода і коли це відповідатиме її цілям», зазначив Веделін. Як приклад він назвав кібератаку на шведську електростанцію минулого року, яку пов’язані з Росією суб’єкти намагалися «знищити» , але зазнали невдачі. Він зазначив, що атака частково була спрямована на підрив західної підтримки України.
Все більш агресивна тактика Росії може свідчити про зростання внутрішніх побоювань щодо її економіки, яка «знаходиться в дуже поганому стані», зазначив голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін.
Близько третини валового внутрішнього продукту Росії зараз йде на військові потреби. Війна та пов’язані з нею санкції уповільнили економічне зростання та підживили стійку інфляцію. Росін зазначив, що розвіддані, які має його відомство, свідчать про погіршення настроїв серед російських чиновників за останні шість місяців, а риторика про «повну перемогу» в Україні зникла. За словами Росіна, який посилається на розвідувальні звіти, через відсутність прогресу на полі бою та економічні негаразди багато російських чиновників потай запитують: «Для чого все це?».
Україна запровадила новий пакет санкцій проти російських командирів, які керували ракетними ударами по українських містах, а також проти суден, що забезпечують військову логістику Росії.
Україна відкинула ідею «асоційованого» членства в ЄС без права голосу, яку обговорювали в європейських політичних колах. Володимир Зеленський заявив, що такий формат є несправедливим і не відповідає ролі України в безпеці Європи.
Європейський Союз перейшов до практичного етапу підготовки договору про вступ Чорногорії. Країна продовжує курс на інтеграцію до ЄС і декларує намір стати його членом до 2028 року.
Україна сподівається, що вже цього року Європейський Союз відкриє всі шість переговорних кластерів щодо вступу країни, а також допускає можливість закриття щонайменше одного з них до кінця року.
Україна може тимчасово відмовитися від частини переваг Євросоюзу, щоб пришвидшити процес вступу. Тарас Качка зазначив, що такий крок допоможе швидше інтегруватися до ЄС.
