Росію спіймали на незаконному використанні права вето в Радбезі ООН

Загальновідомо, що Російська Федерація фактично продовжила постійне членство Радянського Союзу в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй (РБ ООН). Саме на цей ключовий орган Членами Організації Об’єднаних Націй покладено головну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки.

Як пише юрист-міжнародник Богдан Устименко, у 1945 році Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, Українська Радянська Соціалістична Республіка та СРСР, серед інших країн, стали державами – засновницями ООН. Слід додати, що Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (РРФСР) статусу країни – засновниці ООН ніколи не мала. Водночас, чинною редакцією статті 23 Статуту ООН встановлено, що саме Союз Радянських Соціалістичних Республік, а не окрема республіка – РРФСР чи Російська Федерація є одним з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН. А Статутом ООН взагалі не передбачена можливість зміни або продовження постійного членства у РБ ООН однієї країни іншою, повідомляє InformNapalm.

Внаслідок цього, згідно із Конституцією Радянського Союзу РРФСР була окремою від СРСР країною, яка мала право вільного виходу з Союзу держав. Водночас, Конституцією СРСР правонаступництво СРСР не передбачено.

21 грудня 1991 року, Рада Глав Держав СНД прийняла рішення про те, що держави СНД «…підтримують Росію в тому, щоб вона продовжила членство СРСР в ООН, включаючи постійне членство в Раді Безпеки, та інших міжнародних організаціях…».

Отже, провівши ретельний юридичний аналіз Статуту ООН, Конституції СРСР, Московського Договору, Біловезької Угоди та Алма-Атинських документів від 21 грудня 1991 року, Декларації Ради Республік Верховної Ради СРСР № 142-Н, а також інших документів, автор статті дійшов до наступних висновків:

1. Відповідно до Конституції СРСР союзні республіки, в тому числі РРФСР, мали статус окремих держав з правом виходу з Союзу РСР. У свою чергу, СРСР був окремою від союзних республік державою;


2. Статутом ООН зміна або продовження постійного членства у РБ ООН однієї країни іншою не дозволені;


3. Конституцією СРСР зміна Радянського Союзу союзною республікою у міжнародних організаціях та органах, в тому числі у РБ ООН, не передбачена;


4. Найвищими органами державної влади і управління СРСР рішення про зміну Радянського Союзу РРФСР у міжнародних організаціях та органах, в тому числі у РБ ООН, не приймалося;


5. Жодним міжнародним договором, вчиненим за участю СРСР, зміна Радянського Союзу РРФСР у міжнародних організаціях та органах, в тому числі у РБ ООН, не передбачена;


6. Російська Федерація фактично користується правами та виконує обов’язки постійного члена РБ ООН без належних правових підстав;

«Крапку» в питанні того, чи відбулася фактична зміна СРСР Російською Федерацією в РБ ООН законно може поставити Міжнародний Суд ООН шляхом винесення консультативного висновку, зокрема, на запит Генеральної Асамблеї ООН.