Російська Федерація може відважитися на введення військ до Білорусі для придушення протестів і «захисту держави-союзника від зовнішньої агресії», що передбачено Статутом Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Але це неминуче призведе до впровадження нових санкцій Заходу стосовно режиму Лукашенка і Кремля, що матиме для них дуже тяжкі наслідки. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт-міжнародник Ярослав Войтко.
Аналітик не схильний оцінювати події в Білорусі з позиції «хто переможе – Лукашенко і Росія чи ЄС та США». На його думку, сьогодні вирішується подальша доля країни, тож білоруси повинні самі усвідомити власні національні інтереси, зрозуміти, хто для них друг, а хто – ворог, враховуючи цивілізаційну різницю між РФ і колективним Заходом.
«Хотілося б, аби наші білоруські сябри зрозуміли, що СРСР – це вже минуле, яке зараз уособлює Російська Федерація, що підриває загальнолюдські цінності в усьому світі. Імовірність такого усвідомлення дуже висока – вчора у Мінську відбувся мітинг проти Лукашенка за участю сотень тисяч людей; люди також вийшли на антилукашенківські демонстрації у менших містах і навіть селищах, куди владі довелося відправляти ОМОН. Схоже, що мільйони білорусів починають задумуватися над сенсом свого майбутнього. Це дуже важкий і тривалий шлях. Якщо Білорусь на нього стане, це загрожує нестабільністю в країні, адже так, як було раніше, вже не буде. Сьогодні у країні страйкує велика кількість підприємств, що матиме соціальні й економічні наслідки та призведе до економічних втрат. Навіть зовнішньої, позірної стабільності уже не буде, адже за останні кілька тижнів країна почала докорінно змінюватися»
експерт-міжнародникЯрослав Войтко також переконаний, що російські спецназівці та Росгвардія уже можуть діяти в лавах білоруського ОМОНу, так само, як проросійськи налаштовані бійці «Беркуту» з Криму практично без жодних докорів сумління били студентів і вбивали мітингувальників під час Євромайдану. Експерт не виключив, що водночас можуть постраждати білоруські силовики, які підтримали протести та відмовилися підкорятися Лукашенку і чинній владі.
Водночас, ризик воєнного вторгнення й окупації Білорусі, на думку аналітика, буде залежати від того, яке рішення ухвалить Володимир Путін.
«Статут ОДКБ передбачає застосування воєнної сили лише у разі зовнішньої агресії. Якщо Лукашенко і Путін вбачатимуть у нинішніх протестах зовнішню агресію Заходу, до якої причетні США, Польща, країни Балтії і навіть Україна (лунають і такі звинувачення), то така імовірність залишається. Масштабної агресії, скоріш за все, не станеться, але можливе введення якогось обмеженого контингенту російських військ під претекстом «надання допомоги братньому народу». Це призведе до серйозної ескалації та переходу від громадянського конфлікту до воєнного. Якщо Кремль і Лукашенко планують застосувати військову силу, то їм доведеться мати справу з дуже серйозними наслідками таких дій – колективний Захід і Україна не будуть просто так за цим спостерігати, а проти білоруського режиму і Росії будуть введені дуже жорсткі санкції. Ніхто, крім Лукашенка з його спільниками та РФ, не зацікавлений у такому розвитку подій: всі розуміють, що краще вирішити усе за столом переговорів»
Нагадаємо, 9 серпня, у Республіці Білорусь відбулися чергові президентські вибори. За офіційними даними ЦВК, чинний глава держави Александр Лукашенко набрав 80,23% голосів, його головна опонентка Світлана Тіхановська – 9,9%. Решта кандидатів набрали менше 2%.
Однак спостерігачі заявили про масові фальсифікації. В Мінську та інших містах країни спалахнули масові акції протесту, більшість підприємств у Республіці оголосили безстроковий страйк. Люди вважають, що влада сфальсифікувала результати голосування, а справжнім переможцем є Світлана Тіхановська. Головною вимогою мітингувальників є відставка Лукашенка і проведення нових виборів.
12 серпня у Мінську білоруський ОМОН жорстко розганяв і затримував учасників протесту з використанням гумових куль, сльозогінного газу та світлошумових гранат. Людей відловлювали у під’їздах і били. Автомобілі тих, хто сигналив на знак протесту, таранили джипами. Водночас, у Білорусі почастішали публічні виступи співробітників правоохоронних органів на підтримку протестуючих.
Світлана Тіхановська залишила Білорусь через загрозу життю і перебуває у Литві. 11 серпня опозиціонерка звернулася до білорусів з проханням не виходити на акції протесту. Вона закликала всіх «до розсудливості і поваги законів» і попросила «берегти себе і своїх близьких». Текст читала з папірця.
Однак згодом Тіхановська записала нове відеозвернення, в якому заявила про готовність стати національним лідером. ЦВК Білорусі відмовилася переглянути результати виборів на користь опозиціонерки.
16 серпня у Мінську відбулася найчисельніша акція протесту за всю історію Незалежності – на центральній площі міста зібралися близько 200 тисяч осіб. Мітинг прихильників Александра Лукашенка зібрав набагато менше людей. Чинний президент закликав мітингувальників зупинитися і підкреслив, що нових виборів найближчим часом не буде.
Уряд Республіки Білорусь склав повноваження перед оголошеним переможцем виборів Лукашенком. Натомість парламент країни може ухвалити рішення про проведення повторних виборів президента.
Тим часом генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав мітингувальників і владу Білорусі до діалогу. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Європейський союз має підтримати мирні протести у країні. Делегація України в Парламентській Асамблеї Ради Європи підготувала проект декларації щодо ситуації в Білорусі. Документ підтримали глави делегацій Великої Британії, Литви, Латвії й Естонії.
14 серпня міністри закордонних справ країн-членів ЄС провели позачергову нараду у зв’язку з подіями в Білорусі. Одноголосно було вирішено підготувати пакет санкцій проти режиму Александра Лукашенка.
