Румунія знову просить Україну визнати, що молдовської мови не існує
Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у розмові з українським колегою Дмитром Кулебою знову нагадав про необхідність визнати, що молдовської мови не існує.
Про це повідомляє портал Hotnews.ro.
«Він нагадав про інтенсивний діалог з українською стороною, у т.ч. безпосередньо з міністром Дмитром Кулебою, на цю тему протягом останнього року та звернувся з проханням здійснити конкретні кроки для задоволення занепокоєнь румунської сторони. Водночас у продовження попередніх дискусій з главою київської дипломатії, він підтвердив необхідність визнання Україною неіснування так званої «молдавської мови»», – йдеться у повідомленні.
Декларація про незалежність Молдови від Радянського Союзу, прийнята в 1991 році, передбачала, що державною мовою в Молдові є румунська.
Проте Україна керується Конституцією Молдови, яка в статті 13 визначає «молдавську мову» як національну мову країни. Стаття була введена в 1994 році проросійськими Аграрною партією та Соціалістичною партією.
У грудні 2013 року Конституційний суд Молдови постановив, що текст декларації про незалежність має перевагу над положеннями конституції.
Ауреску також підтвердив тверду підтримку Румунією незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України та наголосив на твердій і всебічній підтримці України та українського народу, які постраждали від розв'язаної російською федерацією агресивної війни.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у середу домовився зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску активізувати консультації для захисту прав меншин.
Раніше у Молдові парламент у першому читанні схвалив новий Виборчий кодекс, який передбачає друк бюлетенів виключно державною мовою. Що стосується російської мови, то нею буде надруковано лише інформаційний матеріал.
Під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським у середу президент Румунії Клаус Йоганніс закликав українську сторону переглянути ухвалений у грудні 2022 року закон про національні меншини – це питання є серед вимог для подальшого руху Києва в ЄС.