RUSI: Під час війни росіяни зуміли розгорнути виробництво озброєнь

Британський аналітичний центр (RUSI) опублікував доповідь про промислову мобілізацію росії, в якій детально аналізуються масштаби та методи перебудови російської економіки на військові рейки.

Про це повідомляє RUSI.

Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну російській оборонній промисловості вдалося значно збільшити виробництво оборонної продукції. Україна теж це зробила, хоча й меншою мірою. Тим часом європейські члени НАТО зіткнулися з суттєвими проблемами у нарощуванні оборонно-промислового виробництва, незважаючи на велику кількість коштів. У цій статті розглядаються процеси військово-промислової мобілізації в кожній із цих сфер, щоб оцінити причини кардинально різних результатів.

По-перше, росія мала добре розроблений план військово-промислової мобілізації, який вона реалізувала на початку війни. Україна не мала такого добре розробленого плану, але могла використати свій радянський спадок для відновлення промислового потенціалу. Тим часом Європі не вистачало ні плану, ні даних для його створення; це робило інвестиції в оборонне виробництво неефективними.

По-друге, росія та Україна підтримували високоцентралізований рівень координації своїх відповідних галузей оборонної промисловості та мали розуміння ланцюгів постачання, щоб забезпечити відносно узгоджену оркестровку інвестицій. Тим часом Європі бракувало контролю, і вона могла лише стимулювати промисловість, тоді як урядам і промисловості бракувало розуміння власних ланцюгів поставок, що призвело до великої внутрішньої конкуренції та нерівномірного розширення.

По-третє, хоча росія досягла значно ефективнішої військово-промислової мобілізації, вона також коштувала набагато більше, ніж загальновизнано. росія не тільки збільшила витрати на оборону, але й перенаправила гроші з інших бюджетів на розширення військово-промислової рекапіталізації та надала кредити оборонним компаніям, щоб забезпечити швидке зростання. Це створить проблеми в середньостроковій перспективі. Нерозумно очікувати, що Європа, яка не перебуває у стані війни, мобілізує інвестиції на порівнянному рівні. Однак фрагментація європейського оборонного ринку призвела до того, що гроші витрачаються дуже неефективно. Краща європейська координація витрат може покращити віддачу від інвестицій.

Регуляторне середовище в росії та Україні не слід вважати зразком. В Україні регулювання основних галузей оборонної промисловості призвело до виникнення великої нерегульованої нетрадиційної оборонної екосистеми. У росії практика є явно небезпечною і часто призводить до нещасних випадків. Однак у Європі тягар регулювання часто веде до провалу, оскільки підвищує вартість і сповільнює виробництво обладнання. Стимули до накопичення обладнання та ризику спотворені таким чином, що призводять до системної невдачі політики. Регуляторна реформа та гармонізація випробувань, закупівель, зберігання та транспортування військового обладнання є важливими.

У середовищі, коли Європа повинна бути в змозі стримувати росію за допомогою зменшеної підтримки США, повномасштабне вторгнення росії в Україну має стимулювати значні зусилля для усунення того, що, як було продемонстровано, є явно неадекватною оборонно-промисловою базою.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що росія хоче знайти можливість повернути собі заморожені активи. За його словами, країна працює, аби партнери не знімали санкції з Москви.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європа повинна конфіскувати заморожені на своїй території російські активи, оскільки існує ризик їхнього використання проти європейських країн.

Якщо Угорщина заблокує продовження санкцій проти росії, Євросоюзу доведеться передати російському диктатору 240 млрд євро заморожених активів. Відповідне припущення зробив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.