Саміт Україна – Європейський союз, що відбувся 6 жовтня, підтвердив відданість Брюсселя в захисті українських національних інтересів перед агресією Росії. Подальший розвиток відносин буде залежати від рівня прозорості місцевих виборів, ухвалення державного бюджету на 2021-й рік і припинення впливу українських олігархів на реформу державного управління. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповіла керівник Мережі захисту національних інтересів «А Н Т С» Ганна Гопко.
На думку експерта, дуже важливим є той факт, що саміт відбувся попри складнощі, викликані пандемією коронавірусу. З огляду на інші виклики для Європи – протести в Білорусі та загострення у Нагорному Карабасі, – це підтверджує той факт, що Україна залишається пріоритетом для ЄС.
Одним з головних позитивних досягнень саміту, Ганна Гопко назвала підписання трьох фінансових угод України з ЄС на загальну суму 60 мільйонів євро і трьох кредитів Європейського інвестиційного банку на суму 30 мільйонів євро.
«Важливий не лише той факт, що ми домовилися про важливі для нас кредити, але і попередні домовленості щодо перегляду угод про промисловий безвіз, де багато що залежатиме від виконання зобов’язань українською стороною. Наступними суттєвими кроками вперед мають стати візит до Києва оціночної комісії і впровадження сертифікації продукції за європейськими стандартами, а також оновлення Додатку 27 (щодо енергетики) до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який ми досі не імплементували. Не менш важливе виконання Києвом зобов’язань, що стосуються транспорту й управління відходами (Waste Management). Тож дуже хочеться, аби після саміту та місцевих виборів, у порядку денному Верховної Ради був організований тиждень розгляду євроінтеграційних законів, щоб ми виконали усі накопичені зобов’язання»
керівник Мережі захисту національних інтересів «А Н Т С»Водночас, своєрідною невдачею саміту, керівник Мережі «А Н Т С» назвала затримку з видачі Україні першого траншу на 600 мільйонів євро за програмою макрофінансової допомоги ЄС. За її словами, у Спільній заяві за підсумками зустрічі, чітко вказано, що розблокування видачі цих коштів напряму буде залежати від подальшої співпраці України з МВФ, дотримання незалежності Національного банку та припинення тиску на антикорупційні інституції.
Водночас, Ганна Гопко констатувала послідовність політики Євросоюзу в питаннях непорушності позиції щодо відповідальності РФ за початок війни на Донбасі, запровадження санкцій та зобов’язань Кремля виконувати Мінські домовленості. Для більш ефективного зміцнення цієї позиції з боку Києва, експерт вважає за необхідне проведення окремої зустрічі віце-прем’єр-міністра України з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної у штаб-квартирі НАТО.
Окремими темами саміту, за словами аналітика, були зустрічі у закритому форматі з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем, під час яких були висловлені кілька аспектів недовіри до України.
«ЄС висловив стурбованість впливом українських олігархів на незалежні антикорупційні органи і процес підготовки до місцевих виборів. Також Шарль Мішель наголосив на важливості проведення реформи судової гілки влади, оскільки під час саміту не відбулося зустрічей з представниками європейського бізнесу. Ну і звісно ж, представники ЄС обговорювали питання державного бюджету на 2021-й рік. Проект документу вміщує багато пропорцій та перегинів не в бік розвитку країни, і в ЄС це чудово розуміють. Крім того, Брюссель чітко заявив, що Україна має ефективніше виконувати Угоду про асоціацію і тоді можна буде говорити про її перегляд. Це дуже важливо для України, оскільки зміна Угоди стосується не лише торговельної частини (збільшення квот), але й Європейської зеленої угоди (New European Green Deal), де Київ має зобов’язання вирішити питання безпечного використання енергетики»
Експерт також висловила сподівання, що найближчим часом ЄС нарешті оформить своє «розлучення» з Великою Британією, що прискорить підписання Україною Угоди про спільний авіапростір з ЄС і переведе цей процес з фази обіцянок на етап більш конкретних кроків та дій.
Головними своєрідними «домашнім завданнями» Європейського союзу для України до наступного саміту, Ганна Гопко назвала проведення прозорих місцевих виборів, затвердження якісного бюджету на 2021-й рік і проведення реформи державної служби. Вона підкреслила, що в Брюсселі дуже стурбовані призначенням без конкурсів на ключові державні посади в Україні занадто непрофесійних людей.
Нагадаємо, 6 жовтня у Брюсселі відбувся 22-й саміт Україна – Європейський союз. Зустріч відбулася за участі президента України Володимира Зеленського, Президента Європейської ради Шарля Мішеля та Високого представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля. Від початку пандемії коронавірусу це був перший саміт із країною-партнером Євросоюзу, який провели за реальної присутності учасників, а не через відеозв’язок. Саміт спершу планувався на 1 жовтня, але його перенесли на 6 жовтня через відтермінування зустрічі лідерів ЄС.
Під час зустрічі, Україна та ЄС підписали три угоди на загальну суму 60 мільйонів євро. Угода щодо «Програми ЄС «Міцні регіони» (EU4ResilientRegions) – на суму 30 млн євро, угода щодо механізму розвитку громадянського суспільства в Україні на 20 млн євро, а також Кліматичний пакет для стабільної економіки на 10 млн євро.
Крім того, було підписано три проекти між Україною і Європейським інвестиційним банком. Кошти скерують на підтримку регіонів у боротьбі із COVID-19, розвиток громадянського суспільства, боротьбу з гібридними загрозами, змінами клімату та модернізацію «Укрпошти».
Водночас, ЄС поки що не надав Україні обіцяний кредит у розмірі 600 мільйонів євро за програмою макрофінансової допомоги на загальну суму 1,2 мільярди євро. Причиною став скандал з лобіюванням призначення непрофесійних кандидатів на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Попередній саміт відбувся 8 липня 2019 року у Києві. ЄС на зустрічі на найвищому рівні представляли тодішні президенти Європейської ради Дональд Туск і Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, Україну – президент Володимир Зеленський.
У травні 2020 року тодішній міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив про необхідність переглянути Угоду про асоціацію України з ЄС. Він зазначив, що влада ЄС і України також працює над поглибленням співпраці в сферах цифрового ринку, взаємодії у питаннях митниці, юстиції, безпеки й оборони.
