Санкції, бідність і протести, що насправді відбувається в Ірані
Президент США Дональд Трамп заявляє, що хоче «допомогти» іранцям, які виходять на протести. Але саме американські санкції роками били по економіці Ірану і стали однією з головних причин нинішнього вибуху невдоволення. Знецінена валюта, різке зростання цін і падіння доходів зробили життя мільйонів людей нестерпним, пише Al Jazzera.
Масові протести в Ірані, які тривають із кінця грудня, почалися не з гасел про геополітику і не з ідеології. Вони почалися з грошей. А точніше — з їхньої відсутності. 28 грудня 2025 року торговці на Великому базарі Тегерана зачинили свої крамниці після того, як іранський ріал обвалився до рекордного мінімуму щодо долара США. Люди вийшли на вулиці через ціни, які більше не могли собі дозволити, і через життя, яке ставало дедалі дорожчим з кожним днем. За кілька днів протести поширилися на інші міста і провінції, перетворившись на ширший виклик владі.
На початку цього тижня курс ріала перевищив 1,4 мільйона за долар. Для порівняння: у січні 2025 року він становив близько 700 тисяч, а в середині року — приблизно 900 тисяч. Разом із падінням валюти прийшла й стрімка інфляція. За офіційними та незалежними оцінками, ціни на продукти харчування зросли в середньому на 72 відсотки за рік.
Саме на цьому тлі Дональд Трамп почав говорити про «допомогу» іранцям. «Іран дивиться на СВОБОДУ, можливо, як ніколи раніше. США готові допомогти!!!» — написав Трамп у соцмережі Truth Social. Однак у цих заявах майже не згадується один ключовий факт: десятиліття санкцій, очолюваних США, стали центральним чинником економічної катастрофи, яка й вивела людей на вулиці.
Країна під санкціями
Іран — одна з найбільш підсанкційних країн у світі. Перші обмеження США запровадили ще у 1979 році, після ісламської революції та захоплення американського посольства в Тегерані.
Того ж року Вашингтон припинив імпорт іранської нафти і заморозив близько 12 мільярдів доларів іранських активів. Згодом США заборонили майже весь імпорт іранських товарів.
У 1995 році президент Білл Клінтон заборонив американським компаніям інвестувати в іранську нафту і газ, а також торгувати з Іраном. За рік Конгрес ухвалив закон, який дозволяв карати санкціями навіть іноземні компанії, якщо вони вкладали понад 20 мільйонів доларів на рік в енергетичний сектор Ірану.
У 2006 році до тиску долучилася і Рада Безпеки ООН, запровадивши санкції через ядерну програму країни. Обмеження посилювалися роками, а Євросоюз синхронізував свої дії з Вашингтоном.
У 2015 році ситуація змінилася: Іран підписав ядерну угоду — JCPOA — зі США, ЄС, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Китаєм і Росією. В обмін на обмеження ядерної програми санкції мали бути повністю зняті. Але у 2018 році Дональд Трамп вийшов з угоди і повернув усі санкції, а згодом ще й посилив їх у межах так званої кампанії «максимального тиску».
Під обмеження потрапили нафта, нафтохімія, метали, фінансовий сектор, а Корпус вартових ісламської революції США визнали терористичною організацією. У 2020 році США вбили іранського генерала Касема Сулеймані та запровадили нові санкції. Адміністрація Джо Байдена з 2021 по 2025 рік більшість цих обмежень зберегла. А у вересні 2025-го санкції ООН проти Ірану були знову відновлені.
Економіка, що не витримала
Наслідки цього тиску були відчутні у кожному домі. За даними Світового банку, ВВП на душу населення в Ірані впав з понад 8 тисяч доларів у 2012 році до трохи більше 5 тисяч у 2024-му. Найгірші роки збіглися саме з періодом повернення санкцій після 2018 року.
Іранські нафтові доходи обвалилися. Якщо у 2011 році країна експортувала близько 2,2 мільйона барелів нафти на день, то у 2020 році — трохи більше 400 тисяч. Держава втратила десятки мільярдів доларів щороку.
Ріал обвалився. Валюта, яка ще десять років тому вимірювалася десятками тисяч за долар, тепер рахуються сотнями тисяч і мільйонами. Санкції перекрили Ірану доступ до фінансових ринків і доларів, зробивши імпорт дорогим, а інфляцію — некерованою.
Хто заплатив найбільшу ціну
Найбільше постраждав середній клас. Дослідження економістів Мохаммада Рези Фарзанегана та Надера Хабібі показало: санкції між 2012 і 2019 роками скоротили іранський середній клас на 17 відсоткових пунктів, а після кампанії Трампа — майже на 28 пунктів. «Це знищило купівельну спроможність людей з фіксованими доходами — вчителів, держслужбовців», — пояснює Фарзанеган. «Багато хто з них опинився у категорії працюючих бідних».
Люди втрачали стабільну роботу, переходили в тіньову економіку, без соціального захисту і з нижчими зарплатами.
Санкції вдарили і по медицині. Дослідження 2023 року показує: ціни на деякі життєво необхідні ліки зросли до 300 відсотків. Обмеження також вплинули на екологію — через неможливість модернізувати енергетику та транспорт зросло забруднення повітря, особливо в Тегерані. «Це має вимірюваний негативний вплив на когнітивний розвиток дітей», — каже Фарзанеган.
«Санкційна економіка» і корупція
Санкції створили те, що експерти називають «економікою санкцій» — систему, у якій виграють не прості люди, а вузьке коло еліт. «Санкції справді мали серйозний вплив, але найбільше звичайних людей вдарило те, як корумпована еліта навчилася на них заробляти», — каже професорка Оксфорду Мар’ям Алемзаде. «Вони відкрили нові можливості для корупції і породили безіменних олігархів, які поглинули економіку». Торгівля перейшла в тінь, нафта продається через посередників і «тіньові флоти», а прозорість практично зникла.
Також, торгівля з Іраном під питанням, ясності від США немає.
Тегеран живе від тиші вдень до страху вночі.
Катар намагається заспокоїти регіон після слів Ірану про Трампа.
Конгресмен США закликав викрасти Кхаменеї.
Понад 1 850 загиблих, але цифри можуть бути більшими через блокаду інтернету в Ірані.
В Ірані назвали Трампа «вбивцею народу».
Трамп не був на зустрічі з нацбезпеки щодо Ірану.
Іран не впаде під тиском США, каже екс-міністр.
Росія різко засудила погрози США завдати нових ударів по Ірану і назвала таку риторику «категорично неприйнятною»..
Велика Британія оголосила про плани введення нових санкцій проти Ірану через криваве придушення протестів.
Німеччина та Італія викликали іранських послів через криваву розправу влади Ірану над протестувальниками.
Франція викликала іранського посла через «нестерпні та нелюдські» дії влади Ірану проти протестувальників.
Президент США Дональд Трамп розглядає варіант військової операції проти Ірану, але остаточного рішення ще не прийнято.
