9 жовтня 2026 року Сполучені Штати вперше в історії запровадили санкції не проти окремих суддів чи прокурорів, а проти Міжнародного кримінального суду як інституції.
Мінфін США вніс увесь Суд до списку SDN — того самого, у якому перебувають терористичні організації та підсанкційні режими. Про рішення оголосили лише за кілька годин після того, як Нобелівську премію миру отримала Наві Піллей — південноафриканська юристка та колишня суддя МКС. Держсекретар Марко Рубіо прямо окреслив позицію Вашингтона: «Або МКС припинить свої погрози, або ми покладемо край МКС».
Для України це далеко не стороння суперечка. Саме цей Суд у 2023 році видав ордер на арешт диктатора путіна.
Що саме запровадили США
США запровадили проти Міжнародного кримінального суду повні блокуючі санкції, які передбачають замороження всіх активів Суду на американській території або під контролем американських осіб. Крім того, американським компаніям і громадянам заборонено вести будь-які справи із Судом, що суттєво обмежує його можливості співпрацювати з американськими структурами.
1. Гроші. Санкції позбавляють Суд доступу до американських фінансових послуг і фактично ускладнюють проведення розрахунків у доларах, що може створити додаткові труднощі для його повсякденної роботи.
2. Технології. Обмеження поширюються й на послуги американських ІТ-компаній, від яких Суд може залежати у своїй технічній діяльності.
3. Строк. Для поступового згортання відносин передбачена шестимісячна ліцензія, а загалом OFAC видав чотири генеральні ліцензії, що регулюють застосування обмежень у перехідний період.
4. Треті сторони. Після завершення цього періоду під американські санкції може потрапити не лише сам Суд, а й будь-яка компанія, яка продовжить із ним співпрацювати.
До цього Вашингтон діяв точково, запроваджуючи санкції проти окремих представників МКС. Під обмеженнями вже перебували половина з 18 суддів, президентка Суду Томоко Акане, колишній прокурор Карім Хан і обидва його заступники. Тепер санкції поширюються на всю установу, у якій працює близько 900 людей.
Своє рішення Вашингтон пояснює необхідністю захистити американський суверенітет: США не є учасником Римського статуту й не визнають юрисдикції Суду щодо своїх громадян та Ізраїлю. Безпосереднім приводом для запровадження санкцій стали ордери на арешт Біньяміна Нетаньягу та Йоава Галанта. Водночас Рубіо закликав союзників США також долучитися до тиску на Суд, закликавши їх «приборкати» його.
Чому це удар по самому існуванню Суду
Закрити МКС указом із Вашингтона неможливо — його створили 125 держав. Однак санкції можуть позбавити Суд можливості повноцінно працювати, і саме на це вони спрямовані. Сучасна установа не може обійтися без банку для виплати зарплат, страхової компанії, пошти, хмарних сервісів і захищених каналів зв’язку. Значна частина цієї інфраструктури так чи інакше пов’язана з американськими фінансами й технологіями.
Не менш небезпечний і психологічний ефект санкцій. Європейські банки та підрядники формально не зобов’язані їх виконувати, але мало хто ризикне втратити доступ до доларових розрахунків заради одного клієнта в Гаазі.
У МКС готувалися до такого сценарію кілька місяців: переходили з продуктів Microsoft на відкрите програмне забезпечення, шукали альтернативи для банківського обслуговування та медичного страхування працівників. Чи виявляться ці кроки достатніми, покаже найближче півріччя. Суд заявив, що продовжить роботу, але визнав: самотужки вистояти буде складно, а його подальша доля залежить від держав, які його створили.
Ситуацію ускладнює й те, що про вихід із Римського статуту вже оголосили Венесуела та Чад.
Реакція Європи
Європа відреагувала швидко й майже одностайно. Усі 27 держав ЄС є учасницями Римського статуту, а сам Суд розташований у Гаазі. Єврокомісія висловила глибокий жаль через рішення США та заявила про готовність вжити необхідних заходів, щоб МКС міг продовжувати роботу. Кая Каллас зазначила, що шість місяців дають можливість для діалогу, але ЄС має інструменти для захисту Суду. Антоніу Кошта, зі свого боку, пообіцяв політичну, дипломатичну, фінансову та практичну підтримку.
Нідерланди як держава, на території якої працює МКС, назвали це рішення небажаною ескалацією. Прем’єр Роб Єттен запевнив, що країна зробить усе необхідне для захисту Суду. Бельгія закликала активувати Блокуючий статут ЄС, Австрія засудила санкції, а Швейцарія виступила проти будь-яких заходів, що підривають незалежність МКС.
Однак головне питання полягає в тому, чи переростуть ці заяви в конкретні дії. Блокуючий статут — це регламент 1996 року, який забороняє європейським компаніям виконувати екстериторіальні санкції третіх держав. Президентка МКС просила застосувати його ще у 2025 році, однак Брюссель досі цього не зробив.
Причина зрозуміла: політично підтримати Суд нескладно, але захистити власні банки від можливих наслідків конфлікту з американським регулятором значно важче.
Що це означає для України?
Ордер на арешт путіна залишається чинним: американські санкції не скасовують жодного рішення МКС. Проте його ефективність залежить від того, чи зможе Суд продовжувати роботу й довести справу до судового процесу.
У березні 2023 року МКС видав ордери на арешт володимира путіна та марії львової-бєлової у справі про незаконну депортацію українських дітей. Пізніше ордери отримали сергій шойгу та валерій герасимов. У січні 2025 року Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту.
Для української справи це створює три основні ризики:
1. Розслідування. Слідчим потрібні кошти на відрядження, зв’язок, захист свідків та інші необхідні витрати. Якщо Суд не зможе оплачувати рахунки, збирати докази стане значно складніше.
2. Співпраця. Компанії, експерти й громадські організації, які допомагають документувати злочини, будуть змушені враховувати ризик потрапити під американські санкції.
3. Авторитет. Кожна держава, яка виходить із Римського статуту, потенційно розширює перелік країн, куди путін може приїхати без загрози арешту.
У москві це добре розуміють. росія ще у 2025 році публічно підтримала американські санкції проти МКС. Послаблення Суду відповідає інтересам кремля, хоча самостійно досягти такого результату йому не вдалося.
Чи означає це, що путін уникне відповідальності? Не обов’язково. Продовжують існувати національні провадження, а під егідою Ради Європи створюється Спеціальний трибунал щодо злочину агресії. Водночас МКС залишається єдиним постійним міжнародним судом, який уже видав чинний ордер на арешт путіна. Якщо Суд втратить можливість повноцінно працювати, цей ордер ризикує залишитися документом, який немає кому виконати.
Що далі?
Наступні шість місяців покажуть, чи зможе МКС і надалі повноцінно працювати. Багато залежатиме від трьох чинників: чи активує ЄС Блокуючий статут і забезпечить банкам реальний юридичний захист; чи зможуть держави-учасниці надати Суду фінансову й технологічну інфраструктуру, незалежну від юрисдикції США; і чи вдасться зупинити вихід держав із Римського статуту.
Україні варто прямо порушувати це питання у розмовах із партнерами. Захист МКС — це не просто жест солідарності з міжнародною інституцією, а необхідна умова того, щоб справа про депортацію українських дітей зрештою дійшла до судового розгляду.
Олексій Шевчук
